Від витинанки до текстильного панно: чому варто побачити виставку буковинських мисткинь

У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї протягом місяця діятиме справді унікальна виставка. Тут представлено понад 50 робіт, виконаних у різних техніках трьома мисткинями. У виставковій залі поєдналися витинанки, акварель та текстильні панно.
Про те, чому варто відвідати виставку та в чому її особливість, пише molbuk.ua.
{banner_reklama}
На відкритті у залі, де розміщені картини, зібралися десятки людей різного віку. Малеча захоплено розглядає колаж із котами Ірини Шканде, старші ж зупиняють погляд на центральній стіні, де представлено справжній вибух абстракції, адже тут поєднані в композиції картини трьох художниць.
При вході грає бандуристка, а біля однієї з картин стоїть кошик із грушами. Поруч лежить єврейський календар, у якому зібрані витинанки Ганни Фочук.

"Ця експозиція – не просто зібрання полотен, а частина душі кожної авторки. Це шлях, який вони пройшли до свого мистецтва. А також любов до життя, яку ви можете побачити у кожній деталі. Кожна робота різна за настроєм і технікою, але їх об’єднує щирість і неймовірна гармонія", – зазначила під час урочистого відкриття Людмила Косован, завідувачка відділу науково-освітньої та науково-методичної роботи музею.
При вході розміщена банка для донатів на Збройні сили. Виконуюча обов’язки директора краєзнавчого музею Тетяна Мінаєва каже, що сьогодні роботи митців справді допомагають закривати великі збори.
"Особливо в умовах війни важливо вміти знаходити хоча б якусь часточку прекрасного, що дає можливість зупинити мить і зрозуміти, що життя продовжується", – акцентує пані Тетяна.
На виставці представлено 16 полотен Ірини Шканде. Вони виконані в унікальних техніках: одна – у стилі керамічного панно, інші – текстильні колажі.

Усі роботи виготовлені в авторській техніці. Про процес створення пані Ірина каже:
"Використовую вишивку, ручне фарбування, техніку гарячого батика. Також люблю колаж, адже на ньому можу поєднати різні фрагменти життя, враження. Якщо говорити про тематику робіт, то надаю перевагу контрастним кольорам. Хоча від початку повномасштабного вторгнення з’являється все більше темних відтінків.
Колажі роблю не так часто, адже зараз приділяю більше уваги виготовленню маскувальних сіток та захисних костюмів – працюємо разом з іншими художницями. Проте на один колаж іде близько місяця роботи".
Ганна Фочук на виставці представила свої віртуозні витинанки. Серед переплетених симетричних візерунків можна розгледіти як українські народні мотиви, так і єврейські.

"Українська витинанка – наймолодша серед видів народного мистецтва. Їй понад сотню років. Вона з’явилася як прикраса оселі – на рівні з розписами, вишивкою, ткацтвом, килимарством, різьбленням. Коли з’явився папір і став доступним, спочатку він був газетний, тоненький та одного кольору, потім – кольоровий. У музеях мало витинанок, особливо старовинних, тому що вони зазвичай були тимчасовою прикрасою для помешкання.
У євреїв усе інакше. Там рейзеле з’явилася в синагогах, де рабини писали Тору. "Рейзеле" перекладається як "троянда". Перші такі витинанки називалися "мізрах". Євреї вішали їх на східній стороні, щоб під час молитви звертатися в напрямку мізраху", – пояснює пані Ганна.
Художниця підходить до великого колажу з витинанками – їх тут 12. Ганна пояснює, що створювала їх для календаря єврейських свят. До кожного свята – свій особливий символ та відповідна тварина: олень, кіт, метелик, лев тощо.
На питання, скільки часу потрібно для створення однієї витинанки, каже: від ідеї до реалізації може минути лише одна ніч.
Ганна Фочук також проводить майстер-класи з витинанки, де не лише навчає кропіткої техніки, а й розповідає історію кожного символу та його значення.

Праву стіну зали прикрашають акварельні полотна Людмили Богдан. Її роботи – це поєднання народних мотивів і сучасного бачення. Тут і традиційні буковинські коди з ковилою, і молодиці в народному строї з сопілками, і квіти з птахами.
А от про те, де черпає натхнення, Людмила Борисівна коротко каже:
"Мене любили, я любила. Звідти й ці роботи. Художники – досить закриті люди, і творити вони можуть лише в стані спокою".











Виставка діятиме до 30 листопада, а сам музей розташований за адресою: вулиця О. Кобилянської, 28.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад