«Дах – як решето, небо видно!»: на Буковині ветеран АТО просить допомогти із покрівлею

Фото molbuk.ua
Сергію ІВАНОВУ – 65 років. Він – капітан медичної служби у відставці. Брав участь у війні в Афганістані.
У 2015-2016 роках брав участь в антитерористичній операції у складі 5 батальйонно-тактичної групи 81 окремої десантно-штурмової бригади. Після демобілізації повернувся до Вижниці, отримав посвідчення учасника бойових дій.

З 2016 по 2018 роки проходив службу в оперативному резерві-1. У 2018-2019 роках уклав контракт та служив у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс".
Народився та мешкав у місті Сніжне на Донеччині. Після окупації у 2014 році рідного міста переїхав із дружиною до Вижниці.
У 2020 році Вижницька міська рада передала чоловікові як учасникові АТО у власність дерев’яний будинок у Вижниці.

Про це ідеться у публікації "МБ" від 23 жовтня, пише molbuk.ua
"Підкладаю під діри тазики"
"Дім 1903 року був не газифікований, без водопостачання та каналізації, з опаленням на дровах. На момент передачі хата перебувала в аварійному стані. Виявилося, у ній ніхто не проживав упродовж шістдесяти років", – каже Сергій Іванов у розмові з кореспонденткою "МБ".
Хата поділена на дві окремі споруди. Одну з них – літню кухню – чоловік відремонтував власними силами, поміняв покрівлю. Там і живуть із дружиною, яка має інвалідність ІІ групи.

"Проте це невеличка споруда площею три на п’ять метрів, у якій колись готували їжу для родини та корм для домашніх тварин", – пояснює співрозмовник.
Сергій Миколайович мріє відремонтувати другу частину хати. Тоді би можна було розмістити і ванну, і не так було би тісно. Проте вона в жахливому стані. Стіни і дах зяють величезними дірами. Чоловік каже, що на свою мізерну допомогу не може зробити це власним коштом. До влади ходив. Марно. Тож тепер звернувся до посадовців через "МБ". Сподівається, розголос допоможе привернути увагу до його проблеми і розв’язати її.





"Я не прошу багато. Хочу лише, щоби допомогли відремонтувати дах. Бо він – як решето. Крізь діри небо видно! Підкладаю під них тазики, ванночки. Під час дощу по кілька разів на день виливаю із них воду, бо переповнені. Щоразу ризикую, коли заходжу всередину: у будь-який момент усе може завалитися! Якби відремонтували дах, то все решту я би сам далі зробив, бо вмію і люблю працювати", – каже Сергій Іванов.





"Скільки звертався – ігнор"
Коштів у родини на капітальний ремонт даху немає.
"Живемо на пенсію з інвалідності дружини та мою соціальну допомогу через те, що всі мої документи залишилися в зруйнованому будинку на Донеччині і пропали під час окупації. А документи за військову вислугу перебувають в архіві Радянської армії в російському місті Подольськ та у військових частинах, де служив і які тепер розташовані в РФ. Для оформлення та отримання пенсії не вистачає страхового стажу", – пояснює ветеран.





Чоловік неодноразово звертався до уповноваженого ВР України з прав людини та до керівництва Вижницької громади, щоби допомогли фінансово із ремонтом даху. Проте це не дало результату.
"Ще в серпні 2024 року Вижницька міськрада обстежила мій будинок, склала кошторис на 153 тисячі гривень для капремонту покрівлі і пообіцяла 120 листів шиферу. Однак я досі нічого не отримав, окрім 80 листів уживаного шиферу, який так і лежить, бо що він мені допоможе? А коли знову звернувся до місцевого керівництва, мені повідомили, що в бюджеті громади на 2025 рік коштів на ремонт мого будинку не передбачено", – зітхає ветеран. – Я віддав чимало років життя військовій справі, втратив там здоров’я. У мене на руках – хвора дружина, про яку маю дбати. Понад половина допомоги, яку ми отримуємо, йде на її лікування. Я би повернувся ще на війну, але вже сили і здоров’я не ті, не хочу бути тягарем для побратимів.
Прошу єдиного: допомогти з ремонтом покрівлі. Та скільки звертався – ігнор. Усі лише на тебе дивляться скляними очима. Кажуть: ми вам хату подарували. Але ж у якому стані та хата! Звісно, ми й за те вдячні, бо маємо свій куточок. Але ж навіть Міністерство у справах ветеранів надіслало відповідь на моє звернення, у якому закликало Вижницьку міську раду розглянути моє питання, а управління з питань ветеранської політики ОВА – "надати всебічну можливу допомогу в реалізації мого права на отримання соціальних гарантій". Я ж не прошу того, на що не маю права!" – каже Сергій Іванов.





"А звідки ми візьмемо?"
Начальник Вижницької районної військової адміністрації Сергій ЧЕБОТАР у коментарі "МБ" зазначив, що РВА не має коштів, усі фінанси – у бюджеті громади.
"Але за можливості намагаємося допомогти. Тож просимо ветерана звернутися до нас. Ми спробуємо посприяти у розв’язанні його питання", – пообіцяв чиновник.
Начальник управління з питань ветеранської політики Чернівецької ОВА Валерій ВІВЧАРЮК сказав у коментарі "МБ", що про ситуацію чув, та, на жаль, це компетенція місцевої територіальної громади.
"Це може бути чи сесійне, чи комісійне рішення. Але саме міська рада може тут допомогти", – зазначив посадовець.
Заступник Вижницького міського голови Сергій КОЛОТИЛО каже, що держава не виділила коштів, відповідно, їх у бюджеті громади немає.
"Держава надала цю пільгу на ремонти ветеранам війни. Але коштів держава нам на це не виділила, а у громаді їх не передбачено.
Свого часу скаржник приїхав до нас у громаду до 2014 року і поселився у свого товариша. Те майно не належало нікому. Коли власник, який там жив, помер, ми визнали це майно як спадщину і подарували Сергію Іванову як ветерану, а також приватизували йому земельну ділянку. Нещодавно виділили йому сто листів вживаного шиферу.
Районне управління ветеранів обіцяло допомогти з лісом і знайти кошти на покрівлю. На жаль, у бюджеті громади немає на це фінансів. У нашій державі все скидають на громади, мовляв, там мають. Але от скажіть, звідки? Якщо в бюджеті не передбачено коштів, як ми це маємо профінансувати?" – каже Сергій Колотило.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад