DataLife Engine > Новини Чернівців / культура, шоу-бізнес > Ніч у музеї провели серед старожитностей Буковинської Гуцульщини

Ніч у музеї провели серед старожитностей Буковинської Гуцульщини

Ніч у музеї провели серед старожитностей Буковинської Гуцульщини

8 жовтня на Буковині провели Ніч у музеї старожитностей та етнографії Буковинської Гуцульщини, яка була присвячена славному 120 річному ювілею Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка.



"Напередодні святкування 120 річниці з дня відкриття нашого навчального закладу, педагогічний колектив звертає особливу увагу до її витоків, внеску першого складу викладачів, які заклали основи розвитку мистецької школи та внесок викладачів всіх років у її становлення і розвиток, які відбувалися під час різних політичних режимів і мистецьких напрямків", - йдеться у повідомленні.

Роман Гаврилюк, директор Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка, привітав присутніх з прийдешнім ювілеєм і зробив підсумок роботи викладачів у розвиток навчального закладу, який став одним з найкращих в Україні.

Відкриття Крайової школи різьбярства, токарства та металевої орнаментики у далекому 1905 році було великою подією у житті Вижниці, а, особливо, для тих людей, які зробили все, щоб школа почала діяти.

"Історія створення нашого навчального закладу надзвичайно цікава і багатогранна. На цьому акцентував Козубовський Д.О., викладач коледжу, багаторічний директор, заслужений працівник освіти України, який розповів історію створення Крайової школи різьбярства, токарства та металевої орнаментики (оздоби).

Викладачі вважали, що збереження культури, славних традицій нашого народу, мови та ідентичності були міцним оберегом, що допомагав долати найважчі часи в історії коледжу", - додають у коледжі.



У музеї зібралося багато людей, яким небайдужа доля навчального закладу, колишні випускники, студенти та їх наставники. З великою повагою згадували Едуарда Федоровича Жуковського, Валерія Павловича Жаворонкова - викладачів, колишніх директорів, маестро живопису та графіки, які дали путівку у життя багатьом митцям, що прославляють своїми творіннями нашу державу.

В ході дійства йшла невимушена бесіда про метрів мистецтва, їх життєвий і творчий шлях, вклад у розвиток нашого коледжу та формування митця. Своїми спогадами поділилися Дмитро Козубовський, на долю якого випало працювати з Едуардом Жуковським і Валерієм Жаворонковим; Роман Гаврилюк, який мав честь навчатися у славних метрів мистецтва, Дмитро Курик, Володимир Запорожець, Віра Фижделюк, Павло Жаворонков, син і продовжувач традицій свого батька – Валерія Павловича.

Одним з найстаріших відділів у навчальному закладі був відділ художньої обробки дерева, де працювали: Степан Сахро, Степан Вархола, Володимир Гавриш, Анатолій Талаєвич та інші. Вони продовжили розвивати та вдосконалювати буковинське народне різьблення, започатковане у 1905 році. Кожен з них прагнув досягнути в декорі досконалості й неповторності.

Викладачі коледжу Олександр Марковський, Володимир Запорожець, колишні випускники, дали високу оцінку діяльності викладацького складу на відділі художньої обробки дерева. Олег Талаєвич, випускник коледжу, представив декоративний таріль свого батька, привезений волонтерами з Оріхова Запорізької області.



Одним з важливих напрямків національної культури України здавна було ткацтво. Воно має вікову історію та глибокі традиції, виплекані багатьма поколіннями. На відділі ткацтва, яке започаткувало свою історію ще з далеких 30 –х років минулого століття.

Марія Михайлишин, випускниця, директорка художньої школи селища Кути Івано - Франківської області, з повагою згадувала своїх навчителів і ту творчу атмосферу, яка панувала у нашому навчальному закладі.

Становлення відділу художньої обробки металу відбулось завдяки плідній творчій діяльності родини Шишкіних, Едуарда Жуковського, Володимира Воронюка, Павла Прокопчика, Ілька Поп'юка.

Вишивка - це генетичний код народу. Вона символічно виступає як молитва або звернення до вищих сил, передаючи культурні цінності, віру та духовність українців. Відділ художньої вишивки заснований у 1940 році. Тут працювали люди, закохані у це мистецтво: Олена Гасюк, Надія Кукош, Вікторія Демчик, Нонна Симака, Ярослава Сичова та інші. Вони робили все можливе, щоб зберегти чистоту буковинської вишивки та вміло передавали свої знання та уміння молодому поколінню.

Берегинею традицій української народної вишивки була Олена Гасюк.

У 1981 р. у видавництві "Вища школа" видрукувано альбом "Художнє вишивання", укладений Оленою Онуфріївною у співавторстві з Марією Степан. Він перевидавався шість разів і зберігає 280 візерунків мисткині, яка володіла сотнею технік вишивки.



Олена Гасюк передала свої роботи Вижниці. Ці роботи зберігаються у світлиці Олени Гасюк.

Василь Марчук, завідувач світлиці, поділився цікавими споминами про життя і творчу діяльність цієї легендарної майстрині.

"Оксана Воронюк з великою любов’ю і повагою вела мову про неординарну талановиту вчительку Надію Василівну Кукош та майстра художньої вишивки Нонну Симаку – енергійну, підприємливу, яка завжди вміла підтримати студентів. Пані Оксана згадала і викладачку живопису, Чернишову Світлану Павлівну, яка внесла у роботу навчального закладу особливий шарм і натхнення", - зазначають у коледжі.

Звичайно, що теоретичні знання в мистецтві є фундаментом для практичної діяльності митця, яке вчить аналізувати, розуміти й створювати твори, розвивати творче бачення, втілювати свої ідеї та почуття в образи та форми вираження. Вони допомагають удосконалювати професійні навички, формувати естетичний смак та забезпечують розуміння історичного контексту і культурної спадщини. Велика плеяда вчителів збагачувала світогляд молодого покоління.



Як зазначається, особливої уваги заслуговує Василь Демчик - людина неординарна, захоплююча, надзвичайно добра і порядна; Таїсія Копко - педагог, активна учасниця художньої самодіяльності, переможниця багатьох конкурсів та фестивалів, організатор драматичного гуртка. Саме їй випало на долю знайти талант Василя Зінкевича; Зіна Пилипівна Лизун, для якої коледж став справою всього життя, йому віддавала всі свої знання, сили й уміння.

"Де б не були випускники нашого навчального закладу завжди з глибокими почуттями, з високою повагою згадують прекрасних педагогів : Ніну Скакун, Ярослава Олійника, Івана Дучука та інших. Кожному студенту вони віддавали частинку себе, своєї духовної енергії, запалювали цікавістю серця і душі.

А й справді "Школа — це передусім учитель", — відзначав Арістотель. А вчителі — це провідники у світі знань, які бачать потенціал своїх учнів, надихають їх на досягнення, формують особистість та залишають незабутній слід у житті. Їхня праця є не просто передачею знань, а вихованням характеру, що заслуговує на глибоку вдячність і повагу", - йдеться у повідомленні.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram



Повернутися назад