З кулемета збили ракету. Як мобільні групи з Буковини нищать російські дрони й ракети

Фото: Чернівецька ОВА

На початку минулого року у Чернівецькій області запрацювали мобільні вогневі групи – автомобілі високої прохідності, оснащені зброєю, яка може збивати російські безпілотники та ракети. До їх формування долучилися громади області, які купили транспорт.

Мобільні вогневі групи успішно виконують завдання, захищаючи Буковину від ворожих об’єктів. Також роблять це і на інших напрямках. Зокрема зараз частина підрозділу перебуває на Сумщині.

Про те, як збивають російські дрони і ракети над українським небом, розповів "МБ" командир 651 окремого зенітно-кулеметного батальйону Сергій ГОЛЮК, пише molbuk.ua


Фото надав Сергій Голюк



Ворог часто змінює тактику

– Як і коли був створений ваш батальйон?

– Ще під час Херсонської наступальної кампанії восени 2022 року, в якій я брав участь як командир роти, росіяни почали застосовувати "шахеди". Тоді й задумалися про підрозділи, які б могли боротися з ними. Перші такі зенітно-кулеметні батальйони почали формуватися на початку 2023 року.

Наш був створений у грудні 2023-го. Новий рік хлопці зустрічали на навчальному полігоні. Перші завдання почали виконувати з лютого 2024-го. Тоді була актуальна робота на рубежах. Ворог мав чіткі маршрути, які, як правило, не змінювалися. З кожним місяцем питання захисту об’єктів критичної інфраструктури ставало все актуальнішим.

Я потрапив до цього батальйону на посаду начальника штабу. Наприкінці 2024 року попередній командир просунувся далі по службі, а керівництво підрозділом довірили мені.



– Які завдання виконує підрозділ?

– Основне, з чим ми маємо боротися, – це "шахеди". Але буває, що й із ракетами. Ворог часто змінює тактику: висоти, маршрути польоту. Через це не завжди виходить гнучко підлаштовуватися під його модифікації. Бо, наприклад, кулемет Browning на висоті дві тисячі метрів і вище вже не буде таким ефективним у збитті "шахедів".

А бувало, що з кулемета збивали і ракети. Це звучить як щось незвичайне, але треба розуміти, що доки ракета летіла по всьому маршруту, її неодноразово вражали кілька мобільно-вогневих груп або переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК).

З "шахедами" – та ж історія. Те, що їх збивають, наприклад, у Львівській, Чернівецькій чи Хмельницькій областях, не означає, що на всій траєкторії польоту в них ніхто не намагався вцілити.

– Чи достатньо захищене небо над Буковиною?

– Ми не бачимо всієї картини. Адже протиповітряна оборона – це комплекс заходів. Для швидкісних цілей є зенітно-ракетні комплекси. Для більш повільних можна застосовувати кулемети. Так само вони піддаються впливу засобів РЕБ.

Не знаю, яка концентрація сил та засобів є у Чернівецькій області чи будь-якій іншій. Може бути таке, що тут менше зенітно-кулеметних розрахунків, які збивають "шахеди", але більше засобів РЕБ чи ПЗРК. Певний: якщо щось забирають – то мають дати на заміну. Або формувати нові мобільно-вогневі групи.



"Йшли по гриби, а натрапили на безпілотник"

– І все ж у липні у Чернівці прилетіло. Чому так сталося?

– Варіантів багато. Могли застосовувати новий маршрут, до якого повною мірою не були готові. Могла бути збільшена кількість засобів повітряного нападу ворога, що впливає на ефективність засобів ППО. Противник активно застосовує приманки, які можуть не нести в собі бойової частини. Вони просто летять, як муляж. Наша ППО на них витрачає патрони, ракети, а результату це не дає. Факторів, які впливають на ці всі речі, дуже багато: погода, невчасно попередили, невчасно виявили.

– Скільки і чого максимально доводилося збивати?

– Бувало й понад сотню цілей доводилося збивати. Інтенсивність атак ворога зростає. Якщо говорити про специфіку Сумського напрямку чи інших прифронтових зон, то там мобільно-вогневі групи застосовуються не тільки для збиття "шахедів". Є безпілотники-розвідники, є боєприпаси такого типу, як "ланцет", є FPV-перехоплювачі. Тобто все, що летить, потенційно стає ціллю мобільно-вогневих груп.



– На жаль, стовідсотково все збити не вдається...

– Не завжди до збитих цілей враховують локаційно втрачені. А вони могли впасти десь у лісі, наприклад. Був випадок, що люди йшли по гриби, а знайшли безпілотник. Наразі відсоток цілей, які збивають, можна назвати достатнім. Звичайно, хочеться, щоб узагалі нічого не долітало. Але якщо згадати, наприклад, славнозвісний "залізний купол" в Ізраїлі, то його максимальний відсоток збиття повітряних цілей теж не доходив до сотні. Насправді ворог його обходив тим, що запускав купу хибних цілей, зроблених, грубо кажучи, із лайна і палиць.

РФ використовує точно такий же принцип приманок. Наші хлопці збивають, умовно, "ланцет", а якщо придивитися, то процес його виготовлення настільки спрощений, видрукуваний на 3D принтері, зліплений із побутових клеїв, що воно і не схоже на те, що у довіднику.



"Росія – це "голіаф" на глиняних ногах"

– У нас вистачає засобів для збиття?

– Патронів вистачає. Засобів для збиття хотілося би більше. Але навіть із тим, що маємо, у нас загалом досить непоганий результат.
Ефективність зброї великою мірою визначає той, хто нею користується. Ви можете мати кулемет, але вас вб’є людина, в якої в руках камінь. Бо вона профі і вміє ним краще скористатися.

Мої хлопці з автомата збивали "ланцети", FPV-дрони. Поцілили навіть у перший російський дрон із застосуванням штучного інтелекту – ще до того, як про його існування повідомило ГУР.

Так, війна – це завжди гонка озброєнь. Але наші виробники на місці не стоять. Більш ніж упевнений, що у нас так само щось постійно розробляють.

– Скільки у вас є часу, щоби збити ворожу ціль?

– Більшість західних регіонів України російські об’єкти атакують зазвичай у темну пору доби. У прифронтових районах це цілодобово: вдень, зранку, ввечері – без різниці. КАБи, FPV, "орлани", КУБи (російські ударні дрони-камікадзе, розроблені групою компаній ZALA AERO, що входить до концерну "Калашников", - ред.)... Їм щодо періоду доби байдуже, їхня активність залежить тільки від погодних умов. Туман, сильний вітер – це те, що найбільше впливає.

– Виходить, чим більш погожа днина, тим гірше?

– Виходить, так. Якщо враховувати, що FPV часто "клепають на коліні", то вони можуть бути не захищені від впливу вологи. Дощова вода потрапляє в мотор, він коротить, перестає працювати, і дрон падає. Є водонепроникні, які не піддаються легкому дощу, але вони дорожчі. Це, як правило, "орлани" і таке інше. Але вже наприкінці літа – на початку осені 2022 року були зафіксовані ті ж самі "орлани", де замість звичайного бензобака прикріплена просто п’ятилітрова пляшка. Вже тоді росіяни почали економити.

– І все ж у них ще багато всілякого літає.

– Наш противник – це "голіаф" на глиняних ногах. Коли ці ноги посипляться, і він впаде – спрогнозувати важко. Але наслідки в Росії можна бачити вже – подорожчання бензину, внутрішньоекономічні проблеми. Ці наслідки мають накопичувальний ефект і не працюють моментально. Тому це тільки питання часу. Так, росіян більше кількісно. Але для нас це стимул і мотивація працювати над якістю.



Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram