«Беремо всіх»: у Чернівцях і в комуналці, і в бізнесі - значний дефіцит кадрів

Фото: МіськШЕП

У Чернівцях не вистачає працівників – як на приватних, так і на комунальних підприємствах. Бракує водіїв, слюсарів, ремонтників, прибиральників... Та всіх.

Про це ідеться у публікації "МБ" від 11 вересня, пише molbuk.ua

{reklama}

"Ситуація складна не лише на муніципальних, а й на приватних підприємствах. Коли ми спілкуємося з бізнесменами, вони всі скаржаться на брак робочих рук. Щодо комунальних підприємств, то там не вистачає від 10 до 30 відсотків людей. До прикладу, у тресті зеленого господарства залишилося лише шестеро працівників, які відповідають за косіння трави. І то їм за 60 років", – каже міський голова Роман Клічук.

Наступного дня після того, як уряд дозволив виїзд за кордон чоловікам від 18 до 22 років, відразу п’ятеро молодих працівників "МіськШЕПу" звільнилися. Напевне, виїдуть за кордон. Фінансово втримати їх неможливо. Бо тут питання навіть не в грошах, а в страху. Вони кажуть: "Тато мені сказав виїхати, і я їду", – розповів мер.

З водіями теж проблема. Комунальний транспорт є, а кермувати нікому.

"Це загальна проблема в Україні. Як її розв’язати, поки що не знаю. Ми всіх беремо, будь-якого віку і статі, тих, хто без досвіду, готові навчати. Але й жінки не дуже йдуть. Зараз постійна гонитва за людьми. Ситуація більш критична на приватних маршрутах, ніж на комунальних. Приватники, навіть підвищуючи зарплати, вже не можуть утримати водіїв", – каже Роман Клічук.

Зменшується і кількість педагогів у школах і дитсадках. Утім, зауважує мер, місто і так робить усе можливе, щоб втримати їх.

"Чернівці входять у п’ятірку міст в Україні за доплатами освітянам. Такі суми, як у нас, платять одиниці міст. Можна сказати, що освітяни Чернівецької громади отримують одну із найвищих зарплат в Україні. Звісно, вона маленька, але ці оклади встановлює уряд і не підвищує. А ми ще доплачуємо з міського бюджету, скільки можемо. Гадаю, якби не ці доплати, було б ще гірше", – вважає посадовець.

Керівник комунального підприємства "МіськШЕП" Віктор Татарин зізнається, що втрата молодих кадрів відчутно вдарила по роботі підприємства. Працівників і так не вистачало, а тепер ще й студенти звільнилися. Іноді вони дуже виручали.



"Ми бачили, що не вистачає кадрів. Тож робили ставку на студентів. Вони не надто розбещені примхами щодо зарплатні, працьовиті, хочуть щось довести. Ми ходили по коледжах і заохочували молодь влаштовуватися до нас на роботу. Адже це практичні знання, досвід, зарплатня. Деякі з них приходили, приводили товаришів і певною мірою закривали нам частину роботи", – каже Віктор Татарин.

Як приклад, директор наводить ситуацію із понівеченою бруківкою на Соборній площі. Оскільки перекривати рух означало б створити транспортний колапс, вирішили ремонтувати ділянку вночі.

"Але більшість моїх працівників живе не в місті і не має змоги залишитися. Ми звернулися до студентів. І вони без питань виходили, відновлюючи бруківку на вулиці Університетській та Соборній площі при світлі ліхтарів майже всю ніч. Дуже нас цим виручили".

Та після дозволу виїзду за кордон чоловікам до 23 років чимало студентів звільнилося.

"Ми говорили, що за кордоном на них не чекає нічого такого веселкового, там теж не цукор і не мед. Та хлопці пояснювали, що батьки хвилюються. Мовляв, дозвіл скасують, і потім вони не зможуть виїхати. А далі – загроза мобілізації.

Мені як колишньому військовослужбовцю це слухати досить боляче. Але як у керівника в мене немає важелів їх стримати. І мені дуже шкода. Бо ці молоді хлопці справді вмотивовано працювали, з ними було приємно мати справу. Для мене це втрата досить цінних кадрів, їх можна було навчити працювати якісно", – зітхає.



Зараз міськшепівцям дуже непросто.

"Ми фактично працюємо на розрив. У нас передбачені три бригади по 12 людей. Та наразі є від сили дві бригади по вісім осіб. Це негативно впливає на оперативне виконання робіт. Деякі роботи можемо запланувати, інші треба виконати вже і зараз: десь щось прорвало, зламалося. Та ми фізично не встигаємо. Тож коли якась авральна ситуація, ми змушені заморожувати планові проєкти і перекидати туди всіх. Це ламає логістику, графік робіт. Люди ж це часто сприймають за нашу бездіяльність", – каже Віктор Татарин.

На підприємстві діє 50 відсотків бронювання. Тож ця половина працівників, які мають бронь, від 25 до 60 років. Решта, які не мають бронювання, – ті, хто не потрапляє у категорію військовозобов’язаних. Зокрема, люди пенсійного віку або з інвалідністю.

"Я робив певну ставку на своїх побратимів, які повертаються з армії внаслідок отриманих травм, інвалідностей. Та приватний сектор також страждає від нестачі працівників. За людину, яка не потребує бронювання, бізнес готовий платити в рази більше. І я тут програю дуже серйозно у фінансовому плані. Бо їм пропонують 40 тисяч гривень виплат на руки. А з оподаткуванням сума може сягнути й 50 тисяч. Ми ж не можемо стільки запропонувати. Це також одна із реалій сьогодення", – додає керівник "МіськШЕПу".



Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram