Чому у Чернівцях занедбані укриття, на які витратили мільйони гривень?

У Чернівцях внаслідок ворожого ракетного удару 12 липня загинули п’ятеро людей. Ця трагедія актуалізувала питання безпеки: багато містян визнає, що не користуються укриттями, бо вони або зачинені, або непридатні для перебування, або ж їх взагалі немає. Попри мільйони з бюджету, витрачені на захисні споруди, стан багатьох з них залишається незадовільним.

Тому редакція “МБ” вирішила дослідити, у якому стані перебувають сховища й укриття в Чернівцях, скільки грошей з бюджету виділили на їх ремонт та хто за них відповідальний.

Тилове життя і відсутність обстрілів створили в чернівчан “ілюзію безпеки”. Більшість людей спускалася в укритя ще на початку війни, згодом йшли туди дедалі рідше. Загиблі від ракетного удару в Чернівцях, 12 липня, не спускалися в укриття. Двоє загинули у своїх квартирах, а троє їхали під час ракетного обстрілу в авто.

Після цієї трагедії чернівчани про укриття згадали. У соцмережах пронеслася хвиля обурень, адже багато захисних споруд у місті під час повітряної тривоги зачинені або ж непридатні для перебування людей там. Мешканці спальних районів кажуть, що не знають, де знайти там укриття. Дехто зізнався, що було безпечніше стояти просто неба, спостерігати за тим, як летять ракети і лише сподіватися, що поруч не впаде.

Звісно, ходити в укриття чи ні — особиста справа кожного. Але місцева влада має такі споруди зробити придатними для перебування в них.

Через тиждень після обстрілу на брифінгу мер міста Роман Клічук запевнив, що висновки зробили. Навіть нагадав про те, що є кримінальна відповідальність за зачинені укриття під час повітряної тривоги, і порадив чернівчанам у такому разі викликати поліцію.

"Ми усі певною мірою розслабилися. Вже тривалий час чуємо сирени, і більшість людей не спускається в сховище. Є випадки, коли відповідальні за сховище припустилися помилок. Я хочу нагадати, що існує кримінальна відповідальність. Якщо хтось десь бачив, що сховище замкнене під час повітряної тривоги, обов’язково телефонуйте в поліцію – і відповідальні будуть покарані", – зазначив Роман Клічук.

Але от не згадав міський голова про те, яка відповідальність міської влади за утримання укриттів у належному стані. Лише зазначив, що обговорять алгоритм дій у критичних ситуаціях.

“Куди ховатися від ракет”

Минуло два місяці після трагічного обстрілу. Хвиля обурень стихла. Але питання укриттів залишається відкритим. Ми поцікавилися в чернівчан їхніми враженнями про стан захисних споруд у їхніх районах і отримали "масу емоцій".

Скріншот коментарів під дописом "МБ"

[/center]

Скріншот коментарів під дописом "МБ"

Люди скаржилися, що в деяких спальних районах укриттів немає, наприклад, на вулицях Скальда, Ентузіастів, бульварі Героїв Крут. До речі, саме в багатоповерхівці на бульварі Героїв Крут і загинули під час обстрілу двоє людей.

На укриття грошей менше, ніж на ремонт доріжок у парку

У відповіді на запит редакції у Чернівецькій міській раді повідомили, що в місті загалом є 432 споруди цивільного захисту. Укриття та сховища в Чернівцях мають різну форму власності: державну, приватну, обласної та комунальної власності міської територіальної громади. Однак для початку варто з’ясувати, що таке “сховище” та “укриття” згідно з Державними будівельними нормами.

Сховище — непроникна споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що не допускають впливу на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій і терористичних актів.

Найпростіші укриття — це цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. У них можна сховатися під час нетривалих обстрілів. Найбезпечніші з них ті, які мають декілька виходів.

Половина з таких приміщень у Чернівцях – це укриття у школах і дитсадках. Загалом на балансі Чернівецької міської ради перебувають 14 сховищ та 210 укриттів. За чотири роки на ремонт усіх захисних споруд у місті виділили майже 47 мільйонів гривень. У 2022 році на це було витрачено 10,7 млн грн, у 2023 році – 12,3 млн грн, у 2024 році – 17,4 млн грн.

У 2025 році ці суми різко зменшилися, і на укриття виділили трохи більше як 6 млн грн. Для порівняння, цього року на ремонт частини доріжок у Центральному парку виділили майже 13 мільйонів гривень.

Найбільші суми пішли переважно на укриття в навчальних закладах. Редакція знайшла на “Прозоро” тендери за три роки на поточні ремонти 20 споруд цивільного захисту населення у багатоповерхівках. Витратили з міського бюджету на ці роботи майже шість мільйонів гривень.

На ремонти деяких укриттів виділяли і по 300-400 тисяч гривень.

У міській раді вважають, що майже 90% захисних споруд у місті є готовими та обмежено готовими до експлуатації. Тож під час повітряної тривоги чернівчани можуть спокійно ховатися у 205 укриттях. Щоправда, деякі з них ще потрібно знайти, бо вказівників немає.

Водночас непридатними для використання у місті є лише 4 сховища і 14 укриттів. Але найдивніше з того усього, що на ремонт саме цих непридатних укриттів міська рада виділяла сотні тисяч гривень. Тобто гроші витратили, але укриття все одно залишаються непридатними для використання.

Редакція перевірила сховища та укриття, на які міська рада виділила бюджетні кошти, та дослідила, у якому вони стані.

Що мали зробити в укриттях?

Поточно ремонтували укриття, які переважно розташовані в центрі міста. Зокрема, є тендери на вісім укриттів, які за документами є непридатними. П’ять із них у 2023 році ремонтувала фірма ТОВ "Мап-буд".

У переліку технічних завдань тут мали б виконати важливі роботи: улаштування цементної стяжки, прокладання трубопроводів водопостачання, прокладання трубопроводів каналізації, прокладання повітроводів, установлення умивальників з підведенням холодної та гарячої води, фарбування приміщення, лавочки, баки для води.



І в актах виконаних робіт, які надав департамент інфраструктури та благоустрою, ці роботи...виконані.

ТОВ "Мап-буд" ремонтні роботи виконувало у 2023 році. На усіх згаданих тендерах конкурентами були три учасники: ТОВ "Мап-буд", ТОВ "Сенс груп", ФОП Яцко Ярослав Васильович.

Фірма ТОВ "Мап-буд" була заснована у 2019 році. Її власник Тодор Луцак - колишній депутат Чагорської сільської ради. Юридична адреса фірми вказана у Чернівцях на провулку Складському. Основний вид діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель.
За даними YouContrоl, найбільший дохід компанії припав саме на 2023 рік. Вона отримала 8,9 млн грн, у 2024 році – 8,1 млн грн, у 2025 році (станом на 1 серпня) – 1,4 млн грн.

ТОВ "Мап-буд" ремонтувала укриття у всій області і багато з них – у навчальних закладах Чернівців та області. Також фірма має чимало роботи у Львівській області. Вид робіт дуже різний: ремонт харчоблоків, укриттів, сміттєвих майданчиків, покрівлі стадіону “Арена”, послуги з технічного обслуговування системи киснепостачання.

У 2021 році згадана фірма мала лише один тендер - капітальний ремонт санвузлів у навчально-виховному комплексу у Чернівцях, у 2023 році – вже 20 тендерів, у 2024 році – 13 тендерів, у 2025 році – поки що чотири тендери.

У 2023 році ТОВ “Мап-буд” відремонтувало дев’ять укриттів у багатоповерхівках. За ці роботи воно отримало понад два мільйони гривень.
Ми вирішили знайти ТОВ “Мап-буд” і поцікавитися, які роботи фірма виконала, в якому стані здала укриття та чи є гарантійний термін на їхні ремонти. Спочатку намагалися додзвонитися за телефонами, які вказані у відкритих джерелах. Але жоден з п’яти телефонів не був доступним. Тоді пішли шукати офіс на провулку Складському, 4. На цій вулиці є низка крамничок і агенцій: тут і будівельні матеріали, і туристичні агенства. Однак вивіски фірми “Мап-буд” ніде нема. Отже, офісу фірми ми не знайшли, а люди, яких запитували про цю фірму, ніколи про неї не чули.

У пошуках фірми “Мап-буд”

Тоді звернулися із запитанням щодо контактів фірми до замовника робіт - департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради. Але і цей телефон виявився недоступним. Тож виникає питання, як замовник може висловити скарги щодо робіт підряднику, якщо "зв’язку немає"?

Без світла і закидані сміттям

Ми перевірили захисні споруди, які в запиті Чернівецької міської ради вважають непридатними для використання, але на ремонт яких загалом витратили майже 2 млн грн.

Деякі з них знайти непросто: десь поміж гаражами, бур’янами, за кодовими замками, без світла і вентиляції. А якщо ви все ж знайдете двері в укриття, будьте обережні, щоб не спіткнутися… об матрац.

"Ой, як ми на вас чекали", - з такими словами нас зустріла пані Світлана, мешканка будинку на вулиці Штейнбарга, 23, що в самому центрі Чернівців.

Жінка проводить до сховища. Це одне з тих, яке вважається непридатним для використання, але у 2023 році на його ремонт витратили 280 тисяч гривень. Роботи виконувало те саме ТОВ "Мап-буд".

Сховище легко знайти, є відповідні вказівники. Спускаюся туди і відразу відчуваю сморід. Стіни у сховищі пошарпані, місцями починають обсипатися. Приміщення велике, має кілька секторів. Схоже на те, що тут справді робили ремонт, є унітаз та рукомийник. Також стоять лавиці, але для такого великого укриття їх мало. Світла немає. У темряві можна перечепитися через матраци, які лежать посеред кімнати.

Пані Світлана, мешканка будинку на Штейбарга, 23, показує стан сховища

Пані Світлана каже, що на початку війни це сховище було зручне. Під час повітряної тривоги сюди спускалися мами з дітками. Тепер тут довше, ніж п’ять хвилин, неможливо просидіти, щонайменше, через запах.

Укриття на вулиці Лук’яна Кобилиці, 122, теж ремонтувало ТОВ "Мап-буд" майже за 313 тисяч гривень два роки тому. Знайти його непросто, адже воно розташоване між закинутими будівлями та гаражами. Шукали його близько 15 хвилин. Під час тривоги це чимало. Територія захаращена і в бур’янах. Табличку з написом "Сховище" важко помітити вдень, не те що вночі.

Двері в укриття вибиті, сходи в смітті. Світла немає. Всередині відчувається неприємний запах, нічим дихати. Приміщення досить велике, але його давно не прибирали. Тут є десять лавиць, старий зламаний стіл і … сміття. Водночас у технічній документації на “Прозоро” вказано, що тут має бути умивальник, унітаз. Ну, і, звісно, освітлення.

Ці роботи за актами виконаних робіт підрядник зробив.


Скриншот технічних завдань поточного ремонту споруди цивільного захисту (бомбосховища) на вул. Лук’яна Кобилиці, 122

Так виглядає укриття на вулиці Лук’яна Кобилиці, 122

В одній частині приміщення посередині калюжа. Складно уявити, як би у таке "сховище" спустилася мама з маленькими дітками.

Ще одне непридатне за документами укриття — на вулиці Сагайдачного, 83. Його ремонтували у 2022 році. Роботи виконував ФОП Черновський.

Знайти укриття нескладно, є вказівник, воно відчинене. Укриття невелике. Всередині лавиці, біля яких є порожні пляшки для води. Відразу відчувається, що вентиляції нема, дихати стає важко. Світла також немає. У сховищі встановили умивальник та унітаз, проте без води.

Фото з укриття на Сагайдачного, 83

У 2023 році ТОВ "Мап-буд" ремонтувало укриття на вулиці Кишинівській, 6. Це коштувало 225 тисяч гривень. Але нам знайти його не вдалося. Ми обійшли Кишинівську кілька разів, водночас не знайшли жодних вказівників чи натяків, що поруч укриття. Зрештою, побачили на стовпі на дорозі пошарпаний папір, де заледве можна прочитати, що укриття працює 24/7 і номер телефону балансоутримувача. Телефонуємо, але вказаний номер не обслуговується.



Сховище на вулиці Руській, 48, теж ремонтували у 2023 році. На ремонтні роботи витратили 170 тисяч гривень. Воно в задовільному стані. Двері відчинені. Вказівники видно, тож знайти легко. Але розміщене укриття всередині під’їзду, двері якого зачиняються на кодовий замок і нам просто пощастило, що вони були відчинені.

Сховище загалом чисте. Стіни побілені, є лавиці, два туалети, умивальник. Але і тут без світла.

Сховище на Руській, 48

Мешканці розповіли, що на початку війни спускалися туди. Приміщення було в занедбаному стані, але потім його прибрали.

Проаналізувавши стан захисних споруд, робимо висновок: якщо б чернівчанам довелося спускатися в укриття, то перед цим його ще потрібно пошукати, навіть у центрі міста. Так, захисні споруди є, але дуже багато з них у такому стані, що залишатися там під час тривоги не дуже хочеться.

Водночас у центрі Чернівців ми знайшли і якісне укриття. Воно на вулиці Степана Бандери, 1. На його ремонт у 2023 виділили майже мільйон гривень. Тут чисто, є система вентиляції, світло, вода, біля умивальника мило. На стінах прикріплені вогнегасники. У кожному секторі укриття стоять лавочки. Сюди не страшно спуститися з дітьми у разі повітряної тривоги. Є також запасний вихід.



Укриття перевіряють

Керівниця управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернівецької міської ради Марина Паламарюк пояснила, що стан придатності захисної споруди визначає управління ДСНС. І навіть через незначний недолік укриття може вважатися непридатним.

“Непридатних укриттів у місті є кілька – вони затоплені грунтовими водами, але заплановані ремонти. Оцінку придатності укриттів визначають представники ДСНС після обстежень. Бодай один недолік — і сховище уже непридатне. На деякі з них справді виділяли гроші. Але в дощ їх знову затоплює, адже це підвальні приміщення. Хоча у цих сховищах можна укритися, це краще, ніж бути у підвалі”, - вважає Марина Паламарюк.

Заступник міського голови Ігор Крохмаль визнає, що укриття у Чернівцях не в найкращому стані, а на їх утримання міська рада коштів не виділяє.

У міській раді запевняють, що укриття інспектують, а балансоутримувач мав би усунути недоліки

“Ми не маємо комунального підприємства, яке б доглядало за укриттями. Вони мають балансоутримувача, які відповідають за його утримання в тих межах, на які є кошти”, - пояснив Ігор Крохмаль.

У міській раді запевняють, що укриття інспектують, а балансоутримувач мав би усунути недоліки. Але тут є нюанс: може зробити лише те, на що вистачає коштів. І тут коло замкнулося, бо коштів зазвичай не вистачає…

Щодо сум, які виділялися на поточні ремонти укриттів, то вони, на думку Ігоря Крохмаля, незначні.

"Не всі підрядники погоджуються ремонтувати укриття. Більшість цих приміщень – у підвалах. Вони в такому стані, що треба робити капремонти, а це дуже дорого. Ніхто з підрядників не хоче братися за поточний ремонт приміщення, де волого, мокро, штукатурка відпадає. Вони ж після виконаних робіт повинні надати гарантійні терміни, і, якщо щось не так, за свої кошти переробляти. 300 тисяч гривень на поточний ремонт – це незначні кошти. Навіть не знаю, що за ці гроші можна зробити, щонайбільше побілити і прибрати сміття. Укриття потребують капітальних ремонтів, а це мільйони гривень", - каже Ігор Крохмаль.

Показуємо посадовцю фото укриттів, у яких ми були. Він і сам дивується їхньому стану. Обіцяє, що захисні споруди повторно перевірять.
Під час нашої розмови Ігор Крохмаль зателефонував керівникові комунальної фірми “Містосервіс” Романові Никифоруку і поцікавився станом згаданих у розмові укриттів. Ця фірма є балансоутримувачем укриття, що на вулиці Лук’яна Кобилиці, 122. Він пояснив, що це укриття непридатне, бо його підтоплюють грунтові води, там треба робити капітальний ремонт. А ще, за словами посадовця, звідти вкрали усю електропроводку і в приміщенні пошкодили вентиляційну систему. З цього приводу зверталися до поліції.

"Укриття та сховища не відчинені цілодобово. Якщо немає ОСББ чи відповідальних людей, за кілька місяців вони перетворюються на смітники. Це ж не диверсанти прийшли і вкрали проводку, це зробили чернівчани. На жаль, в Україні немає виробленої системи фінансування та контролю укриттів. У всіх містах така проблема", - зазначає посадовець.

Отож на четвертому році війни у Чернівцях досі не можуть привести до ладу укриття та сховища для комфортного перебування містян у них. Дивно, як ці захисні споруди перевіряли відповідні органи. У відповіді на наш запит Чернівецька міська рада зазначила, що працівники ГУ ДСНС у Чернівецькій області разом із представниками органів місцевого самоврядування періодично здійснюють комплексні перевірки укриттів і сховищ у місті. Останні такі перевірки відбувалися в червні. Виникає запитання: цих порушень не помітили чи так перевіряли?

Питання укриттів залишається актуальним, адже ніхто не знає, куди прилетить наступного разу. Тож захисні споруди мали би бути такими, щоби можна було туди спуститися і перебувати певний час. Можливо, після того, як балансоутримувачі та владники побачать стан укриттів на наших фото, їх все ж приберуть і перевірять. Ми не залишаємо цю тему і за кілька місяців ще раз відвідаємо споруди цивільного захисту, щоб побачити, чи ситуація змінилася.

Здійснено за підтримки програми "Сильніші разом: Медіа та Демократія", що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією "Незалежні регіональні видавці України" (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.



Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram