«Місця не вистачає»: цьогоріч в гуртожитки ЧНУ поселили понад тисячу першокурсників

"Хто не жив у гуртожитку, той не відчув справжнього студентського життя", – цим реченням починається опис студмістечка ЧНУ на офіційному сайті.

Та цього року через різке збільшення кількості вступників у кімнати в гуртожитках доставляли додаткові ліжка. Студенти скаржаться і на брак місць, і на погані санітарні умови проживання.

Про це йдеться в публікації "МБ".

{reklama}

"Пліснява ледь не на кожному кроці"

Другокурсниця Анна мешкає в першому гуртожитку з початку навчання в університеті. Каже, що в кімнаті умови непогані, адже за них відповідають самі мешканці. Проте на кухні, у душі та в інших місцях ситуація жахлива.

"Пліснява ледь не на кожному кроці. Більшість туалетів не працює, є й такі, що вже понад рік без ремонту. Тарганів стало більше, хоч їх і труїли влітку. У душових кабінах немає шторок. У гуртожитку є прибиральниці, але чистоти немає.

Кімнати маленькі. Та у більшості живуть по четверо. Меблі доводиться купувати за власні кошти, адже коли ми заїхали, там було порожньо", – розповідає студентка.

А от студентка Олександра, яка мешкає в третьому гуртожитку, умовами загалом задоволена. Проте цього року виникла проблема з браком місця в кімнаті.

"Першокурсників багато, а ліжко-місць у гуртожитку недостатньо. У кожну кімнату підселили ще по одній людині. Тепер там, де мали жити двоє, мешкають троє, а де троє, то живуть четверо.

Нас у кімнаті четверо, і місця критично не вистачає. З меблів лише стіл, шафа, чотири ліжка і холодильник", – каже дівчина.

Додали п’ятсот ліжкомісць

Наразі остаточної статистики щодо кількості заселених цього року студентів ще немає, адже, за словами проректорки з науково-педагогічної роботи, міжнародної та гуманітарної діяльності ЧНУ Ірини ОСОВСЬКОЇ, процес заселення триває. Вона зазначила, що загалом у студмістечку є 2345 ліжко-місць.

"Цього року студентів більше. Проблема ще й у локальній специфіці: багато з них не з Буковини. Тому ми змушені були ставити додаткові ліжка в кімнатах. Так вдалося додати ще близько 500 місць", – пояснює проректорка.

Для першокурсників виділили 1290 місць, наразі їх зареєстровано 1100.

"Нам допоміг медуніверситет. У них ще з минулого року проживає 120 наших студентів, і ще 76 першокурсників поселили цього року", – додає Ірина Осовська.

Шістдесят відсотків студентів, які мешкають у гуртожитках, – буковинці, решта – з інших регіонів України.

Збільшення кількості вступників проректорка пояснює тим, що Буковина залишається одним із найбезпечніших регіонів.

"До того ж Чернівецький університет входить у десятку найкращих в Україні. Він підтверджує свій статус у різних рейтингах", – додає І. Осовська.

Під час поселення є певна пріоритетність: спершу заселяють представників пільгових категорій (сироти, діти загиблих учасників бойових дій, переселенці, люди з інвалідністю І–ІІІ груп), далі – діти з віддалених населених пунктів області.

Варто додати, що у 2022 році один із гуртожитків ЧНУ передали Маріупольській громаді. Там нині проживають 285 переселенців.

Відремонтували аварійні санвузли та оновили душові

Над поліпшенням санітарних умов у студмістечку працюють, однак, щоб покрити всі потреби, необхідне фінансування, якого вкрай бракує.
За словами Василя ГАРАСИМА, директора студмістечка ЧНУ, у першому гуртожитку відремонтували санвузли, оскільки вони були майже в аварійному стані. Крім того, оновили душові кабіни у другому гуртожитку та відремонтували ті, що були в критичному стані, у четвертому.

"Передусім робимо те, чим користуються всі. Наприклад, у першому гуртожитку – місця загального користування в туалетах. Бо якщо в третьому, четвертому, п’ятому та шостому гуртожитках є блочні санвузли на п’ятьох людей, то тут один розрахований на 20–30 осіб", – пояснює директор.

Він додає, що планів щодо ремонту чимало, проте більшість доводиться відкладати через брак коштів.

"Є обмеження від держави: оплата за проживання – 800 гривень за собівартості понад тисячу. А якщо порахувати зарплати, комунальні витрати, ремонти…Оскільки маємо виплачувати зарплати й комуналку, то на ремонти йде лише те, що залишається. Використовуємо його на найнеобхідніше, щоб забезпечити необхідні санітарні умови", – підсумовує Василь Гарасим.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram