Повернення «Креонта»: у Чернівцях відбудеться світова прем'єра опери за античною трагедією

До 120-річчя Чернівецького драмтеатру ім. О. Кобилянської готують особливу прем’єру світового рівня – оперу "Креонт", створену Дмитром Бортнянським 250 років тому.

Понад два століття цю оперу вважали втраченою. Проте саме на сцені чернівецького театру унікальний мистецький твір знову оживе.

Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua.

{reklama}

Опера сягнула піку популярності, а потім зникла...

Оперу презентують у межах проєкту "Повернення першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт” світові".

"Це опера Дмитра Бортнянського – композитора з України, з тодішньої Гетьманщини, яка перебувала у складі Російської імперії. І, звісно, росіяни, як завжди, зазіхали на нього, як і на багатьох митців того часу", – пояснює директор театру та режисер-постановник Іван Бутняк.

Дмитро Бортнянський родом із Глухова. Проте десять років прожив в Італії. Оперу "Креонт", свою першу, створив у віці 23 років у Венеції. В її основі – трагедія "Антігона" за Софоклом.

У листах того часу він писав: "Шалена прем’єра". Успіх композитора сягнув піку – його порівнювали з Моцартом. А потім опера просто зникла…

"Здавалося б, вона зникла з невідомих причин, але зараз, маючи в руках цей матеріал, ми бачимо її характер. Це – опера серія, і фінал у ній дещо інший: з акцентом на те, що народ повстає проти Креонта і скидає диктатуру та тиранію.

На той час в Італії переважали республіканські устрої, тому твір був дуже актуальним. Оперу створювали у співпраці з меценатами та владними структурами – це був дорогий та амбітний проєкт. Та все ж…" – розповідає директор.



Зовсім нещодавно оперу випадково виявили у Португалії. Вона потрапила до рук української музикознавиці Ольги Шуміліної, яка, шукаючи оперу Березовського, натрапила на твір Бортнянського. З цього моменту й почалася нова історія.

"Знову ж таки, тут є й політичні перипетії. Адже росіяни зараз намагаються створити власну постановку та заявити про неї на весь світ. Але наразі ми їх суттєво випереджаємо на всіх етапах", – додає Бутняк.

Саме так, через 250 років, опера "Креонт" знову зазвучить – цього разу на Чернівецькій сцені.

Співпраця драмтеатру та філармонії

У драмтеатрі це – перша сучасна світова прем’єра, тож її покажуть із максимальною історичною достовірністю, дотримавшись усіх акцентів, закладених композитором. Над проєктом працювала команда з Чернівців і Києва, а також артист зі Львова.

"Креонт" звучатиме мовою оригіналу – італійською, але буде й український переклад. Такий підхід є вимогою світової прем’єри.

Іван Бутняк наголошує: драмтеатр Кобилянської створювався як музичний театр, максимально наближений до оперного. Крім того, його параметри схожі на залу, де 250 років тому відбулася перша постановка "Креонта".

Директор зізнається: спершу для нього було справжнім викликом – як реалізувати оперу на сцені драмтеатру.

"У нас красивий театр, є оркестрова яма, але… ми розуміли, що нам потрібна співпраця. Тому звернулися до Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка.

Це певний виклик для театру, але, пройшовши його, я розумію: ми здобуваємо досвід реалізації таких проєктів. І нехай навіть не на постійній основі", – додає Бутняк.

Юрій Гавриляк, виконувач обов’язків директора філармонії, пригадує, що спочатку було чимало дискусій – як поєднати цей проєкт і влити в роботу обох установ. Проте, за його словами, співпраця виявилася успішною.

А головний диригент театру Володимир Шнайдер зазначає:

"Вважаю, що місту й загалом світові пощастило, що ця опера відновлена. Це фантастична музика: надзвичайно складні та віртуозні вокальні партії, оркестрові мелодії, які пронизують душу. Написано 250 років тому, але звучить сучасно й красиво".

Надія Селезньова, заслужена діячка мистецтв України, виконує в опері роль Ісмени. Вона каже:

"Кожен професійний музикант з відповідною освітою знає: вершиною музичного, світового, академічного виконавства є дві речі – синхронізм і опера як жанр. Опера – це синтез театрального мистецтва й симфонічного оркестру. По суті, до появи телебачення – це був найвищий рівень шоу.

Якість цього матеріалу говорить сама за себе. У Венеції 1776 року була поставлена ця опера. У той момент, коли ще Моцарт не був таким відомим, як сьогодні. А музика – конкурує".



Загалом у команді 20 учасників хору, 5 солістів на сцені, 10 акторів драми та ще 24 музиканти в оркестровій ямі. Так, до створення опери залучили близько 80 осіб.

Прем'єра "Креонта" триватиме лише два дні – 3 та 5 жовтня. Проте Іван Бутняк зауважує: у майбутньому можливі повторні покази.

Читайте також: Нові екскурсії та прем'єри: чим дивуватиме театр Кобилянської у ювілейному сезоні

Продаж квитків уже стартував. Їх можна придбати онлайн, або в касі театру.

Короткий зміст опери "Креонт"

Дія опери "Креонт" відбувається у часи античної Греції у місті Фіви та його околицях. Сюжет опери заснований на подіях, що стосуються долі дітей легендарного царя Едіпа - Етеокла, Полініка, Антігони та Ісмени.

Дія перша. Після смерті Едіпа в місті Фіви розгортається боротьба за владу між двома його синами - Етеоклом, який є тимчасовим царем Фів, та Полініком, який прийшов із військом, щоб захопити владу. Під час двобою брати вбивають один одного, і корону приймає Креонт - їхній родич по лінії матері. Першим наказом він наполягає поховати з почестями Етеокла і відмовити в похованні Полініку. На порушників наказу чекає смерть. Антігона та Ісмена в розпачі від рішення Креонта. Всупереч царській волі Антігона вирішує таємно поховати Полініка, не боючись смерті. Налякана Ісмена сподівається, що закоханий в Антігону син Креонта Емон переконає батька змінити жорстокий наказ.

Вночі Антігона проводить обряд поховання. Вона спалює тіло Полініка на поховальному вогнищі і збирає попіл в урну. Раптово на місці поховання зʼявляється Емон, він вирішує допомогти Антігоні і бере урну, щоб покласти її до родинної гробниці й таким чином перебрати на себе провину коханої. Емона з урною в руках застає Адраст, заможний та впливовий мешканець Фів. За порушення царського наказу Креонт засуджує сина на смерть, однак Антігона зізнається в тому, що тіло Полініка спалила саме вона. Креонт наказує замурувати її живцем у печері.

Дія друга. Антігона слідує до місця страти, її замуровують у печеру. До Креонта приходить Адраст і повідомляє, що Емон вбив стражників і втік. Однак ця новина не впливає на Креонта, який залишається непохитним у своєму жорстокому наказі.

Емон через неймовірні перешкоди потрапляє в печеру до Антігони. Він має намір вмерти разом зі своєю коханою, вони прощаються з життям. У цей час до печери із шумом вриваються люди з факелами на чолі з Адрастом та Ісменою. Вони повідомляють, що народ повстав проти жорстокого Креонта і хоче бачити на троні Антігону. Емон схвильований подальшою долею свого батька, але Антігона запевняє його, що не стане переслідувати Креонта. Вона обіцяє повернути Фіви до радісного і спокійного життя.



Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram