Отримав важке поранення: що відомо про відважного воїна з Буковини Олександра Федюка

Він мав багато планів на життя, дбав про порядок та добробут родини, здобув хороших друзів. Але ворог обірвав усе на півдорозі. Олександр Федюк віддав своє найдорожче – життя, аби настав мир.
Про це повідомляє спільнота: "Незабутні: Буковина пам'ятає".
{reklama}
Народився Олександр Омелянович Федюк 22 березня 1994 року в селищі Путила Чернівецької області. Був найменшим у багатодітній родині. Працьовитий, турботливий, добрий – таким пригадують його близькі.
"Сашко був сонечком для сім’ї – щедрим, людяним, простим у спілкуванні. Його поважали всі, хто знав, усім готовий був допомогти, а рідним до останку віддавав свою любов", – пригадує мама захисника Ганна Федюк.
Олександр Федюк навчався у Путильській загальноосвітній школі, опісля здобув фах комп’ютерника, а також закінчив географічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Працював на будівництві в Україні та за кордоном. 2021 року одружився із коханою Любов’ю. Та пробути разом їм судилося недовго. Чоловіку прийшла повістка практично на початку повномасштабного вторгнення.
Виконував бойові завдання поблизу Покровська, згодом – на Донеччині. 31 жовтня 2024 року отримав важке поранення голови. Захисника вдалося евакуювати та доправити до лікарні в Запоріжжі. Потім лікували у Дніпрі і Одесі. Рідні були поруч до останнього. Навіть коли до Сашка вже не пускали, вони просто перебували у лікарні, чекаючи дозволу хоч на кілька хвилин його побачити. На жаль, усі зусилля лікарів виявилися марними.
10 грудня воїн помер.
Поховали Олександра Федюка у рідній Путилі. Йому було лише 30 років. Навіки осиротіли мама Ганна Михайлівна; дружина Любов; сестри Любов, Ольга, брати Іван і Петро з сім'ями.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад