«Не ходив, а зараз біжу»: чи почали чернівчани ходити до укриттів після атаки на місто

Фото molbuk.ua

Нічна атака росіян 12 липня по Чернівцях, яка забрала життя чотирьох людей, докорінно змінила ставлення чернівчан до повітряних тривог. Багато з них досі реагували на звук сирени лише на початку повномасштабної війни.

З часом, побачивши, що російські шахеди і ракети зазвичай оминають Чернівці, містяни, вочевидь, повірили, що Буковина – то мирний край, оаза безпеки. На жаль, приліт по місту довів, що вони глибоко помилялися. Вранці 12 липня чернівчани усвідомили: їхнє місто більше не є пристанком спокою. І взагалі немає в Україні місця, де було б безпечно.

Люди кинулися з’ясовувати, де поблизу їхніх помешкань є найближчі укриття. На четвертому році великої війни виявилося, що чимало з них зачинені, захаращені або їх узагалі немає. Соцмережі зарясніли скаргами, обуреннями, закликами до влади та управлінських компаній подбати про місця, де можна перечекати небезпеку.

Про це йдеться у публікації "МБ" від 7 серпня, пише molbuk.ua



"Досі не можу оговтатися від пережитого"

Чи ходять в укриття під час тривоги та чи є взагалі куди сховатися, кореспондентка "МБ" запитала чернівчан.

Мешканка будинку № 40 А на вулиці Скальда Майя ПЕСІС зізнається, що дуже важко пережила атаку на місто.


На фото: Майя Песіс

"Я живу на верхньому поверсі п’ятиповерхівки. Саме дрімала, коли почувся страшний вибух. У кімнаті затремтіли шибки, зі стіни посипалася штукатурка. Моє ліжко – за півтора метра від вікна. Якби скло вилетіло, то там би мені вже й був кінець. Я якось відразу збагнула, що це атака, а не грім абощо. Прожогом кинулася до ванни. Не взяла з собою ні телефон, нічого. З переляку підвищився тиск. Мені стало дуже зле. Якби довелося викликати швидку, то навіть не змогла б цього зробити. Сиділа там години півтори, боялася вийти. Досі не можу оговтатися від пережитого", – каже пенсіонерка.

У підвалі будинку сусіди облаштували сякий-такий сховок, позносили стільці. Але Майя Михайлівна туди спускатися боїться.

"Я чула багато випадків, що багатоповерхівки руйнувалися, і потім з-під завалів не могли витягнути людей. Боюся, щоби такого не трапилося. Бо по нашому будинку вже пішли тріщини. Ще трохи – і може стати аварійним", – зауважує.

Найближчі укриття – у ліцеї №18 та бібліотеці. Туди 10 хвилин ходу.

"Поки спущуся, поки дійду... А мені вже восьмий десяток. Тому ховаюся у ванну і сподіваюся на краще", – додає жінка.

Уродженець Чернівців Павел РАБІН уже багато років живе в Ізраїлі. Приїхав до Чернівців погостювати в родини. Що таке війна, знає не з розповідей. Проте в Ізраїлі питання безпеки – на вищому рівні.

"У кожному будинку є бомбосховище. Всередині – вбиральня, ємність з водою на 200 літрів, умивальник. Є металічний люк для виходу: якщо, не дай Боже, впаде дім, цей люк можна відчинити і вийти на вулицю. У нашому укритті не було інтернету. То, щоби люди не сумували, компанія протягнула туди телефонну лінію та інтернет, щоби люди могли бути на зв’язку", – розповідає чоловік.

А в сучасних ізраїльських будинках у кожній квартирі є укриття.

"У сина новий будинок, квартира має 111 квадратів. І в цю площу входить кімната-укриття. І така кімната є у кожній квартирі: із товстими стінами, залізними засувками, броньованими дверима.

А під час восьмиденного загострення війни між Ізраїлем та Ліваном, коли на вулицю було небезпечно виходити, соцпрацівники розносили старшим людям обіди додому. Це ініціатива держави", – зазначає Павел Рабін.

"Сумка з ліками і документами завжди напоготові"

70-річна Галина ФЕДОСЕЄНКОВА три роки тому переїхала до Чернівців із окупованої нині Нової Каховки на Херсонщині. Жінка з жахом згадує події початку війни.


На фото: Галина Федосеєнкова

"Ми дуже близько до Криму. У нас на огорожах завжди було написано: "До окупанта 47 кілометрів". 24 лютого 2022 року о п’ятій ранку до нас залетіли російські літаки, гелікоптери і почали бомбити. Спочатку військові частини, нафтобазу. О десятій ранку поперли буряти. Щоб вони всі здохли!" – з огидою вигукує жінка.

Галина Миколаївна переконана: в укриття ходити необхідно, особливо якщо є діти.

"Кожна людина вважає, що її це не стосується, що пронесе. Але ж бачите, що не проносить. Усі були такі впевнені, що сюди не дістане, але сталася жахлива подія. Тому передусім тим, у кого є дітки, треба обов’язково бігти в укриття і знати, де воно", – розмірковує.

На жаль, сховищ не вистачає. У Чернівцях жінка мешкає на вулиці Володимира Великого (колишній Герцена). Каже, наскільки їй відомо, поблизу є лише укриття в гімназії № 9.

"Дуже погано, що такий населений мікрорайон, а укриттів мало. Раніше десь можна було побачити написи "Укриття", до яких вели намальовані стрілочки. Зараз ці стрілочки зафарбовані".

Під час тривоги жінка зі своєю сусідкою по кімнаті одягаються, беруть приготовлені заздалегідь тривожні валізки із найнеобхіднішим і спускаються вниз.

"Я всіх подруг змусила зібрати валізки з ліками, документами. Придбала турнікет. Моя сумочка з речами першої необхідності завжди напоготові", – додає Галина Федосеєнкова.

Студент Олександр ГОРДІЙЧУК після прильоту по місту почав ходити до найближчого укриття у ліцеї № 22. Каже, там гарні умови, пускають без проблем. Раніше, зізнається, не ходив.

"Не те щоб я аж так дуже злякався. Але обережність не завадить. Тому біжу, щоби не прибило. Особливо тоді, коли летить на місто, бо відстежую офіційні повідомлення. Справді, ця атака вплинула на мешканців. Люди почали по-іншому ставитися до тривог", – каже Олександр.

Шістдесятирічний пан Михайло мешкає на Роші у приватному будинку. Зауважує, що укриттів довкола нема, хіба лише підвал у його хаті. Але туди спускатися під час тривог не хоче, щоб у випадку прильоту не опинитися під завалами.

"Тому просто продовжую вночі спати під час тривог, а там вже буде, як буде. Хоча документи про всяк випадок приготував", – каже чоловік.

Усі сховища мають бути доступні для людей

У мерії наголошують: під час повітряної тривоги мають бути доступні для людей усі сховища, зокрема й ті, що в дитсадках і школах.

Як пояснив міський голова Роман КЛІЧУК, укриття мають різних власників: перебувають у державній власності, на балансі ОВА чи міської ради, ОСББ, підприємств. Також є приватні власники, які утримують ці укриття, тож немає одного відповідального.
Водночас Р. Клічук нагадав, що існує кримінальна відповідальність щодо балансоутримувачів укриттів та сховищ.

У мерії зазначили, що у Чернівцях є 137 сховищ, з них на балансі міста – 72. Це крім укриттів, у школах, дитсадках та лікарнях.

У Чернівецькій громаді у фонді захисних споруд цивільного захисту станом на червень зареєстровано 66 сховищ та 366 укриттів. У задовільному стані перебувають 10 сховищ та 195 укриттів.

Про ситуацію з укриттями можна повідомляти на гарячу лінію за номером: 15-80 (050-222-15-80). Скарги перевіряє фахівець управління з питань цивільного захисту на обстеження.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram