19 вересня до Чернівців приїде київський театр з виставою "Віденська кава".
Її покажуть у Чернівецькій філармонії о 18.00, повідомляє кореспондентка molbuk.ua.
Кава - символічний епіцентр вистави. Вистава обігрує історичний факт. У Відні, у 1913 році одночасно, буквально на сусідніх вулицях мешкали Зиґмунд Фройд, Йосип Сталін, Адольф Гітлер і Лев Троцький. Вони цілком могли випадково зустрітися в одній кав’ярні, де й відбувається дія вистави. Люди, які визначили майбутнє (і нашу сучасність) потрапляють у смішні й трагічні ситуації.
- Вистава не політична, - прокоментувала "МБ" Поліна, організатор всеукраїнського туру. - Вистава історична, комедійна, це рефлексії Дмитра Корчинського на цей історичний факт.
Автор спектаклю – політик, журналіст та громадський діяч Дмитро Корчинський
Спектакль привозить ТОВ "Маріїнський Театр", м. Київ. Театр молодий, який невдовзі розпочне будівництво приміщення для театру. Режисер вистави – Ігор Марусяк. У ролях: Лідія Семесюк, Назар Борушок, Сергій Федорчук, Віталій Чорний, Павло Довгань-Левицький.
Вистава триває 1 год. 40 хвилин. Директором ТОВ "Маріїнський Театр" є син Дмитра Корчинського – Данило Корчинський.
Французький дипломат Талейран казав, що ідеальна кава повинна бути гарячою як пекло, чорною як чорт, чистою як ангел і солодкою як любов. Пекло, чортівня, ангельська чистота і солод любові — усе це змішалося у "Віденській каві".
1913 рік. У віденській кав’ярні збирається зграя непевних суб’єктів: маляр-невдаха Адольф, журналіст Лев, психіатр Зиґмунд і семінарист Йосип. Із перших реплік виписується чіткий діагноз — усі вони психічно неврівноважені. Але на носі 1914 рік, а ці біснуваті — вершителі майбуття світу. В кожному із них вгадуються знайомі обличчя: Гітлер, Троцький, Фройд і Сталін.
У кав’ярні працює Христина — заробітчанка із Галичини. Вона таке собі втілення своєї землі із власною ідентичністю. Однак у "вершителів" світу на неї є плани. У кожного персонажа п’єси за кавою гріється своє питання: в Адольфа – єврейське, у Йосипа класове, а у Зимунда — замість праці звільнення лібідо. Той чи інший епізод — це лаконічний натяк на добре відому історичну ситуацію, катастрофу яку скуштувало людство: чи то жарти із погодою у Сибіру, чи то пограбування інкасаторів, як спроба здійснення "маленької революції", суперечки Троцького і Сталіна, намагання "завоювати" галичанку Христину.
П’єса є не лише майстерно виписаним зразком політичної провокації, але й тестом на знання історії і психології людини. Ідеальне поєднання комічного і трагічного, грайливого і серйозного, зрозумілого і бентежного.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
