«Всі продалися»
"Всі під кимось ходять", – таке почула днями від чернівецького таксиста. Та здивувала не так ця його дивна думка, як аргументи.
А почалось все так…
Вранці запізнювалася у справах, тому викликала таксі. В автівці я, як завжди роблю це вранці, гортаю стрічку новин на мобільному телефоні. Через погану тоді погоду місто потонуло в заторах, й таксист, певно, з нудьги, спробував завести зі мною розмову.
– Сподіваюся на зміни в Чернівцях, ми вибрали толкового мера. Пан Клічук справді нормальний, – каже до мене чоловік.
Я просто киваю головою, очікуючи, що ж буде далі. Чоловік же продовжує нахвалювати новообраного мера, розповідає, що його знайомий пішов у депутати від "Єдиної Альтернативи". Каже, що "нарешті в місті буде лад". Я ж мовчу і весь час просто киваю головою, заохочуючи балакуна.
Далі чоловік починає критикувати засоби масової інформації Чернівців, які він, судячи з усього, не дивиться, не читає і не слухає. Але свою "думку" щодо них має. Тут я вже вирішила підтримати розмову.
– Ось скажіть, хто зараз в ЗМІ працює без вказівок зверху? Ніхто. Всі під кимось ходять. Ось ви знаєте, хто є власником наших ЗМІ? – емоційно каже чоловік.
Тут рівень моєї цікавості зріс максимально. Я ж то точно знаю, хто є власники багатьох чернівецьких ЗМІ. Але чоловік на моє питання "хто?", впевнено, без тіні сумнівів стверджує: "Ексмер Чернівців!" (з чим я Олексія Каспрука й вітаю, якщо він цього не знав, – авт).
Мені ж захотілося і плакати, й сміятися одночасно. Та чоловік продовжував вже з фразою: "Всі, всі продалися: журналісти, депутати, начальники".
– Чому ви вирішили, що вони всі продалися, – запитую.
Чоловік кілька секунд щось обдумував, а потім каже:
– Ну, так їм же ж за все платять…
– Так я ж вам також заплатила, – кажу. Чоловік знову задумався.
Завершити цю розмову ми не встигли, бо приїхали до місця призначення.
Така от у багатьох людей "каша в головах". І головне, що вони абсолютно переконані у своїй абсолютній і незаангажованій думці, якою охоче діляться з усіма довкола – родичами, знайомими і навіть чужими людьми.
А почалось все так…
Вранці запізнювалася у справах, тому викликала таксі. В автівці я, як завжди роблю це вранці, гортаю стрічку новин на мобільному телефоні. Через погану тоді погоду місто потонуло в заторах, й таксист, певно, з нудьги, спробував завести зі мною розмову.
– Сподіваюся на зміни в Чернівцях, ми вибрали толкового мера. Пан Клічук справді нормальний, – каже до мене чоловік.
Я просто киваю головою, очікуючи, що ж буде далі. Чоловік же продовжує нахвалювати новообраного мера, розповідає, що його знайомий пішов у депутати від "Єдиної Альтернативи". Каже, що "нарешті в місті буде лад". Я ж мовчу і весь час просто киваю головою, заохочуючи балакуна.
Далі чоловік починає критикувати засоби масової інформації Чернівців, які він, судячи з усього, не дивиться, не читає і не слухає. Але свою "думку" щодо них має. Тут я вже вирішила підтримати розмову.
– Ось скажіть, хто зараз в ЗМІ працює без вказівок зверху? Ніхто. Всі під кимось ходять. Ось ви знаєте, хто є власником наших ЗМІ? – емоційно каже чоловік.
Тут рівень моєї цікавості зріс максимально. Я ж то точно знаю, хто є власники багатьох чернівецьких ЗМІ. Але чоловік на моє питання "хто?", впевнено, без тіні сумнівів стверджує: "Ексмер Чернівців!" (з чим я Олексія Каспрука й вітаю, якщо він цього не знав, – авт).
Мені ж захотілося і плакати, й сміятися одночасно. Та чоловік продовжував вже з фразою: "Всі, всі продалися: журналісти, депутати, начальники".
– Чому ви вирішили, що вони всі продалися, – запитую.
Чоловік кілька секунд щось обдумував, а потім каже:
– Ну, так їм же ж за все платять…
– Так я ж вам також заплатила, – кажу. Чоловік знову задумався.
Завершити цю розмову ми не встигли, бо приїхали до місця призначення.
Така от у багатьох людей "каша в головах". І головне, що вони абсолютно переконані у своїй абсолютній і незаангажованій думці, якою охоче діляться з усіма довкола – родичами, знайомими і навіть чужими людьми.
Повернутися назад