Орбан пролетів, як фанера над кремлем
У теперішньому житті не так часто бувають події, які гріють душу та серце. Та результати парламентських виборів у нашого південно-західного сусіда таки приємно подивували. Адже опозиційна партія Петера Мадяра не просто перемогла партію Орбана із різницею у декілька відсотків, а із дуже великою різницею, що дасть їй можливість мати у парламенті конституційну більшість. Тим самим поновити європейську орієнтацію та позбутися майже мафіозного 16 - ти річного правління чи то популіста, чи агента КГБ (ФСБ), чи затятого ворога всього українського та і самої України.
Ми радіємо, Європа радіє але у двох столицях таки трохи прижурилися. Найперша столиця - то москва, яка втратила такого вірного друзяку та свого поміж чужих, що так активно підспівував московії, баламутив воду у ЄС, а найголовніше - робив пакості ненависній для кацапів Україні. Це ж, яка невдячність від угорців, що не проголосували за вірного кремлю пса, панування корупції та кланову економіку, а вибрали повернення до Європи та європейських цінностей: свободі слова, силі правосуддя, впевненості у стабільне та прогнозоване майбутнє.
Засумували і у другій великій столиці аж за Атлантичним океаном у Вашингтоні. Бо як це воно могло так статися, що і віце-президент Венс прилітав до Будапешту і особисто "найрозумніший із найрозумніших" просив голосувати за свого вірного друга Орбана, а із тої їх агітації та втручання у вибори суверенної країни вийшов великий, великий пшик. Що то за неподобство у Європі, що вона перестала зазирати до рота американських президентів. Де ж та колишня слава та повага до США? А чи не сталося все навпаки, і ота примітивна агітація вашингтонських клоунів зробила свою чорну справу і замість того, аби додати голосів виборців Орбану - додала відсотків його опоненту. Бо європейці то мудрі люди і вони не хочуть мати справу із неадекватами, які по кілька разів на день змінюють свої слова та рішення, лупцюють союзників, а не ворогів, себе підносять до небес, а усіх інших мають за ніщо.
Отака от утворилась солодка парочка : Путлер та Доні залишились біля розбитого корита. Переконаний, що така ж доля чекає цих "володарів" світу і в всіх їхніх подальших зачинаннях. Бо усі їхні друзі то лише такі самі відморозки, як вони. Немає у них нічого святого, хоч і вважають вони себе святими. Чи будемо ми їм співчувати у їхньому програші? Звичайно, що ні. Нам своє робити.
Зізнаюся, що у мені з’являється все більше і більше оптимізму щодо подальшого розвитку подій. Як би ті шавки не гавкали, а караван продовжує іти. Ми нарощуємо далекобійність та ефективність нашої зброї. У нас з’явилися нові, впливові та не бідні союзники у арабському світі. Дасть Бог за короткий час нам розблокують європейський кредит на 90 мільярдів, а там дивись і конфіскують московитські кошти у європейських банках. Не нас запрошуватимуть до НАТО, а ми будемо вирішувати, кого брати до нового потужного та дієвого військово-політичного союзу, який буде спроможний не лише висловлювати глибоке занепокоєння, але і давати по зубах будь-якому агресору.
Маю таке передчуття, що доживу до тих днів, коли ця остання найкривавіша імперія розсиплеться. І зізнаюся чесно, що я навіть не заплачу, якщо того плішивого десь повісять на кедрі в Сибіру.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Ми радіємо, Європа радіє але у двох столицях таки трохи прижурилися. Найперша столиця - то москва, яка втратила такого вірного друзяку та свого поміж чужих, що так активно підспівував московії, баламутив воду у ЄС, а найголовніше - робив пакості ненависній для кацапів Україні. Це ж, яка невдячність від угорців, що не проголосували за вірного кремлю пса, панування корупції та кланову економіку, а вибрали повернення до Європи та європейських цінностей: свободі слова, силі правосуддя, впевненості у стабільне та прогнозоване майбутнє.
Засумували і у другій великій столиці аж за Атлантичним океаном у Вашингтоні. Бо як це воно могло так статися, що і віце-президент Венс прилітав до Будапешту і особисто "найрозумніший із найрозумніших" просив голосувати за свого вірного друга Орбана, а із тої їх агітації та втручання у вибори суверенної країни вийшов великий, великий пшик. Що то за неподобство у Європі, що вона перестала зазирати до рота американських президентів. Де ж та колишня слава та повага до США? А чи не сталося все навпаки, і ота примітивна агітація вашингтонських клоунів зробила свою чорну справу і замість того, аби додати голосів виборців Орбану - додала відсотків його опоненту. Бо європейці то мудрі люди і вони не хочуть мати справу із неадекватами, які по кілька разів на день змінюють свої слова та рішення, лупцюють союзників, а не ворогів, себе підносять до небес, а усіх інших мають за ніщо.
Отака от утворилась солодка парочка : Путлер та Доні залишились біля розбитого корита. Переконаний, що така ж доля чекає цих "володарів" світу і в всіх їхніх подальших зачинаннях. Бо усі їхні друзі то лише такі самі відморозки, як вони. Немає у них нічого святого, хоч і вважають вони себе святими. Чи будемо ми їм співчувати у їхньому програші? Звичайно, що ні. Нам своє робити.
Зізнаюся, що у мені з’являється все більше і більше оптимізму щодо подальшого розвитку подій. Як би ті шавки не гавкали, а караван продовжує іти. Ми нарощуємо далекобійність та ефективність нашої зброї. У нас з’явилися нові, впливові та не бідні союзники у арабському світі. Дасть Бог за короткий час нам розблокують європейський кредит на 90 мільярдів, а там дивись і конфіскують московитські кошти у європейських банках. Не нас запрошуватимуть до НАТО, а ми будемо вирішувати, кого брати до нового потужного та дієвого військово-політичного союзу, який буде спроможний не лише висловлювати глибоке занепокоєння, але і давати по зубах будь-якому агресору.
Маю таке передчуття, що доживу до тих днів, коли ця остання найкривавіша імперія розсиплеться. І зізнаюся чесно, що я навіть не заплачу, якщо того плішивого десь повісять на кедрі в Сибіру.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад