Політичні хамелеони. Блог Ярослава Волощука

Не перестаю дивуватися всемогутності чи то Бога, чи універсальності еволюції, чи збігу якихось унікальних обставин, що на нашій Землі така велика різноманітність живих істот. Не перерахувати усього того, що літає, скаче, бігає та повзає, плаває і ходить. Та мене із усього того розмаїття заінтригувала дуже яскрава та унікальна ящірочка, що має назву – хамелеон. Здалося, що аналіз цієї живої істоти у світлі моєї заангажованості до політичних тем дуже символічна. Особливо у світлі тих подій, що відбулися у нас впродовж останнього тижня.

Отож, чим мене заінтригувала ця ящірка? Вона буває різних розмірів, але не надто велика і головне, що дуже барвиста і головне чудово пристосовується до зовнішнього середовища. Ось вона одного кольору, але перемістилась на іншу гілочку і вже за декілька митей докорінно змінила свою забарвленість. Ще вона цікава тим, що вона хижак і полює за допомогою надзвичайно довгого язика. Іноді довжина того язика перевищує довжину тіла самої ящірки.



Все це вам нічого не нагадує? Я просто у шоці, бо цих хамелеонів величезна кількість в українській політиці. Вони були від початку проголошення нашої незалежності, але особливо проявилися під час голосування отого провокативного закону, що збурив суспільство та поставив під сумнів напрямок нашого шляху до ЄС та фінансової підтримки партнерів і союзників.

Я вже згадував, що довгий язик без кісток годує хамелеона, але язик годує і наших депутатів. От уявіть собі, що минув лише тиждень і якщо за попередній закон проголосувало 263 парламентарі, то вже за виправлений аж 331, майже рекордна кількість із конституційною більшістю. От де проявилася дивовижна єдність та солідарність. Яка відповідальність за долю нашої державності, ну просто якесь просвітлення Будди, чи навіть преображення Христа на горі Фавор. Швидко, оперативно зняли незалежність з НАБУ і САП і так само блискавично її відновили. Такого професіоналізму та принциповості ще необхідно пошукати в інших парламентах із віковими традиціями. Тож нехай Європа у нас повчиться, як рішуче боротися із власно створеними проблемами та вміло долати самостійно зведені перешкоди.

Браво, браво, браво – оце геніальний хід в боротьбі за політичні рейтинги. Розіграна трагікомедія вартує майбутньої екранізації у політичному серіалі. Тільки уявіть собі напруження тієї інтриги, коли із серії в серію політики із муками сумління, докорами внутрішнього конфлікту та втручанням небесних ангелів примушують себе змінити свої переконання.

Отож, сценаристи та режисери тепер можуть братися за роботу у нашій заповітній мрії про здобуття кінопремії "Оскар". Залишилися лише якісь дрібнички – підібрати акторів на головні ролі. А, можливо, - це буде документальна стрічка, у якій країна дізнається справжні обличчя своїх героїв. Як би там не було, але ми таки перегорнули ще одну сторінку нашої історії. Біда лише у тому, що наша історія ніколи не вчить нашу владу.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram