Яке їхало, такого здибало. Блог Ярослава Волощука
У багатьох моїх знайомих були надто завищені сподівання на те, що от поговорить Трамп із Путіним і тоді, нарешті, почнеться припинення вогню та реалізується надія на перемир’я.
Особисто ж я нічого проривного не очікував, бо вже давно зрозумів справжню сутність не лише новітнього Гітлера (путлера), а і великого фантазера та пустомелі Дональда. Останній, як великий піарник та шоумен, головним для себе вбачає не стільки вирішення якоїсь проблеми, як участь у процесі. Послухати його, то найбільш улюбленими його словами є - чудові стосунки, гарна розмова, прекрасні умови, геніальні плани, супер пропозиції. Всі ці словосполучення це словесна жуйка, що не має змістовного наповнення.
{reklama}
Поверховість суджень та думок американського політичного лідера іноді просто шокує. Тільки у його хворій уяві можна рівноцінно сприймати агресора та жертву. Ставити претензії не до того, хто розпочав цю війну, а до того, на кого напали.
До того ж у Трампа - постійні апеляції та гра з умовним часом. От якби, то тоді. У нашого народу з приводу цього існує поговірка – от якби у роті росли гриби, то непотрібно було б до лісу ходити. Коли ти чуєш такі твердження від дитини, то можна списати на її невеликий життєвий досвід. Але якщо ж ти чуєш це від людини у роках, то тоді виникає сумнів у її розумових здібностях. Постійне посилання на те, що коли б він був при владі, то війна не розпочалася… Так, ніби агресія почалася не у 2014, а лише у 2022. Мені дивно, чому Дональд не стверджує, що якби він жив у середині ХХ століття то не було б Другої світової війни. Або ще краще. Якби жив у часи Пилата, то Христа б не розіп’яли. Очевидно, це все ще попереду.
Така відверта брехня від політика, що позиціонує себе, як віруюча людина, ставить під великий сумнів щирість його віри та цінностей. Важко собі уявити політиків часів Другої світової війни, які б пропонували Гітлеру вигідні бізнес-проекти взамін на завершення війни.
Якою ж нульовою має бути моральна основа людини, що публічно пишається чудовими стосунками із маніяком та злочинцем. Уявімо собі, що замість судового процесу в Нюрнбергу над військовими злочинцями, нацистам пропонували б вигідні контракти та якісь неймовірні райдужні перспективи економічного співробітництва.
Можливо, я перебільшую, але видається, що світовий порядок на грані хаосу. Адже кожен диктатор та агресор тепер замість суду та покарання має право претендувати на заохочення та винагороду. Захопив ти собі частину чужої території, а тобі за це не санкції та суд, а нові прибуткові бізнес-проекти. Яким наївним чи тупим потрібно бути, щоб пропонувати путлеру нові оманливі економічні вигоди, якщо той добровільно відмовився від тої безлічі вигідних бізнесових проектів, що були у московії із цивілізованим світом але обрав для себе імперські амбіції та ілюзію " великого собіратєля расєйських зємєль".
Тому для України є лише один шлях – сподіватися на власні сили, активніше пояснювати Європі, що наше незалежність – гарантія їхньої безпеки. А у стосунках із США та особисто з їхнім президентом мати на увазі, що ви ведете справу не зі зрілим політиком а з малою дитиною, якій весь час потрібно пропонувати цукерку та прихвалювати її неймовірні здібності. А оцінити розмову Пу та До, можна чудовим висловом – яке їхало, такого здибало.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Особисто ж я нічого проривного не очікував, бо вже давно зрозумів справжню сутність не лише новітнього Гітлера (путлера), а і великого фантазера та пустомелі Дональда. Останній, як великий піарник та шоумен, головним для себе вбачає не стільки вирішення якоїсь проблеми, як участь у процесі. Послухати його, то найбільш улюбленими його словами є - чудові стосунки, гарна розмова, прекрасні умови, геніальні плани, супер пропозиції. Всі ці словосполучення це словесна жуйка, що не має змістовного наповнення.
{reklama}
Поверховість суджень та думок американського політичного лідера іноді просто шокує. Тільки у його хворій уяві можна рівноцінно сприймати агресора та жертву. Ставити претензії не до того, хто розпочав цю війну, а до того, на кого напали.
До того ж у Трампа - постійні апеляції та гра з умовним часом. От якби, то тоді. У нашого народу з приводу цього існує поговірка – от якби у роті росли гриби, то непотрібно було б до лісу ходити. Коли ти чуєш такі твердження від дитини, то можна списати на її невеликий життєвий досвід. Але якщо ж ти чуєш це від людини у роках, то тоді виникає сумнів у її розумових здібностях. Постійне посилання на те, що коли б він був при владі, то війна не розпочалася… Так, ніби агресія почалася не у 2014, а лише у 2022. Мені дивно, чому Дональд не стверджує, що якби він жив у середині ХХ століття то не було б Другої світової війни. Або ще краще. Якби жив у часи Пилата, то Христа б не розіп’яли. Очевидно, це все ще попереду.
Така відверта брехня від політика, що позиціонує себе, як віруюча людина, ставить під великий сумнів щирість його віри та цінностей. Важко собі уявити політиків часів Другої світової війни, які б пропонували Гітлеру вигідні бізнес-проекти взамін на завершення війни.
Якою ж нульовою має бути моральна основа людини, що публічно пишається чудовими стосунками із маніяком та злочинцем. Уявімо собі, що замість судового процесу в Нюрнбергу над військовими злочинцями, нацистам пропонували б вигідні контракти та якісь неймовірні райдужні перспективи економічного співробітництва.
Можливо, я перебільшую, але видається, що світовий порядок на грані хаосу. Адже кожен диктатор та агресор тепер замість суду та покарання має право претендувати на заохочення та винагороду. Захопив ти собі частину чужої території, а тобі за це не санкції та суд, а нові прибуткові бізнес-проекти. Яким наївним чи тупим потрібно бути, щоб пропонувати путлеру нові оманливі економічні вигоди, якщо той добровільно відмовився від тої безлічі вигідних бізнесових проектів, що були у московії із цивілізованим світом але обрав для себе імперські амбіції та ілюзію " великого собіратєля расєйських зємєль".
Тому для України є лише один шлях – сподіватися на власні сили, активніше пояснювати Європі, що наше незалежність – гарантія їхньої безпеки. А у стосунках із США та особисто з їхнім президентом мати на увазі, що ви ведете справу не зі зрілим політиком а з малою дитиною, якій весь час потрібно пропонувати цукерку та прихвалювати її неймовірні здібності. А оцінити розмову Пу та До, можна чудовим висловом – яке їхало, такого здибало.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад