Друге пришестя … Блог Ярослава Волощука
Цю подію так очікували у світі, наче йшлося про друге пришестя Ісуса Христа, а не інавгурацію 47 президента США Дональда Трампа. Так, звичайно, то вже його другий захід до Білого дому, але причиною такого завищеного очікування були дуже неоднозначні, а інколи і відверто провокативні передвиборчі обіцянки. Цей персонаж дуже неоднозначно сприймається поміж інших політичних правителів світу. В одних він спричинює напевно значно завищені очікування, в інших – шок та страх непередбачуваності своїх дій та рішень.
Спробуємо максимально щиро проаналізувати його вчорашню промову та визначити, чого може очікувати від його перебування при владі наша держава.
{reklama}
Хто уважно дивився його виступ, мабуть звернув увагу на особливу міміку. Не можна було не помітити, що він дуже задоволений собою і тим, що зміг впевнено перемогти свою опонентку на виборах. Складалося враження, що якби стаалося протилежне, то цілком ймовірно у США могло б дійти до ще гострішого протистояння, ніж під час поразки на попередніх виборах. Трамп був налаштований лише на перемогу, як і більшість його прихильників. Можна сприймати іронічно його тези, що при його правлінні вже не буде війн і навіть руйнівних пожеж та ураганів, але коли людина у його віці таке висловлює, то це про щось та говорить.
Не може не лякати і його думка, про те, що оскільки його порятовано від замахів, то його обрано із неба для певної місії. Ми і зараз маємо такого "обраного місіонера" у рашці, а ще був такий "обраний" у тридцятих роках минулого століття у Німеччині. Тож світ не може не лякати потенційна спроможність нового пакту Рібентропа - Молотова у наших реаліях - Трампа – путлера.
Агресивні вислови про велич Америки, про намір розширення штатів, контролю над новими територіями, перейменування затоки, повернення Панамського каналу можуть бути лише словами для сильної перемовної позиції, а можуть бути не лише словами.
Звичайно, при демократах США не виявляли супер агресивної позиції, але вони замонолітили НАТО, досягли його розширення, зуміли сформувати коаліцію на нашу підтримку у форматі Рамштайну.
Найближчі тижні та місяці реально покажуть, які будуть реальні кроки Трампа у спробі повирішувати усі світові проблеми. Аби лише не сталося так , що благими намірами вимощена дорога до пекла. Надто багато протиріч у його висловах. Чи реально знижувати інфляцію та вводити нові космічні тарифи на весь імпорт? Таких антитез у нього безліч. Керувати кліматом та збільшувати видобуток вуглеводнів. Стверджувати, що у нього чудові стосунки із Путіним та сподіватися на швидкий мир. Все у нього надто просто та легко.
Ми вже були свідками твердження нашого керівника, який обіцяв мир, бо він подивиться комусь в очі та ми перестанемо стріляти. Миру нема але є значні втрати нашої території та сотні тисяч нових жертв.
Мабуть старий світ та порядок остаточно зруйновано і ми входимо у фазу нового віртуального світу, де на другий план відходять моральні цінності, а на перше місце виходять красиві обіцянки простих рішень.
Мені ж чомусь видається, що все у цьому світі набагато складніше і я не очікую миру до Великодня.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Спробуємо максимально щиро проаналізувати його вчорашню промову та визначити, чого може очікувати від його перебування при владі наша держава.
{reklama}
Хто уважно дивився його виступ, мабуть звернув увагу на особливу міміку. Не можна було не помітити, що він дуже задоволений собою і тим, що зміг впевнено перемогти свою опонентку на виборах. Складалося враження, що якби стаалося протилежне, то цілком ймовірно у США могло б дійти до ще гострішого протистояння, ніж під час поразки на попередніх виборах. Трамп був налаштований лише на перемогу, як і більшість його прихильників. Можна сприймати іронічно його тези, що при його правлінні вже не буде війн і навіть руйнівних пожеж та ураганів, але коли людина у його віці таке висловлює, то це про щось та говорить.
Не може не лякати і його думка, про те, що оскільки його порятовано від замахів, то його обрано із неба для певної місії. Ми і зараз маємо такого "обраного місіонера" у рашці, а ще був такий "обраний" у тридцятих роках минулого століття у Німеччині. Тож світ не може не лякати потенційна спроможність нового пакту Рібентропа - Молотова у наших реаліях - Трампа – путлера.
Агресивні вислови про велич Америки, про намір розширення штатів, контролю над новими територіями, перейменування затоки, повернення Панамського каналу можуть бути лише словами для сильної перемовної позиції, а можуть бути не лише словами.
Звичайно, при демократах США не виявляли супер агресивної позиції, але вони замонолітили НАТО, досягли його розширення, зуміли сформувати коаліцію на нашу підтримку у форматі Рамштайну.
Найближчі тижні та місяці реально покажуть, які будуть реальні кроки Трампа у спробі повирішувати усі світові проблеми. Аби лише не сталося так , що благими намірами вимощена дорога до пекла. Надто багато протиріч у його висловах. Чи реально знижувати інфляцію та вводити нові космічні тарифи на весь імпорт? Таких антитез у нього безліч. Керувати кліматом та збільшувати видобуток вуглеводнів. Стверджувати, що у нього чудові стосунки із Путіним та сподіватися на швидкий мир. Все у нього надто просто та легко.
Ми вже були свідками твердження нашого керівника, який обіцяв мир, бо він подивиться комусь в очі та ми перестанемо стріляти. Миру нема але є значні втрати нашої території та сотні тисяч нових жертв.
Мабуть старий світ та порядок остаточно зруйновано і ми входимо у фазу нового віртуального світу, де на другий план відходять моральні цінності, а на перше місце виходять красиві обіцянки простих рішень.
Мені ж чомусь видається, що все у цьому світі набагато складніше і я не очікую миру до Великодня.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад