DataLife Engine > блог Надії Будної > "Голосувала за сина, бо добре знала батька"

"Голосувала за сина, бо добре знала батька"


Минулої неділі відбулися вибори президента і мера. Чернівчани досі обговорюють цю подію.

- Я голосувала за Каспрука, – зізналася в міській маршрутці жінка літнього віку. – Добре знала його батька. Він був гарним мером, багато доброго зробив для міста. Маю надію, що і син буде таким.

- А я голосувала за Михайлішина, – підключилася до розмови інша пенсіонерка. – Він дав нам соціальні квитки на безкоштовний проїзд у маршрутках, відкрив дитячий майданчик на Гравітоні. Обіцяв, що коли його оберуть, то будуть безкоштовні обіди та знижки на ліки для пенсіонерів. Жаль, що не вибрали.

- Добре, що не вибрали, – заперечив молодий чоловік. – Через таких "михайлішиних" і "януковичів" ми мали Майдан, а зараз маємо війну на Сході. Скільки через них вбили людей! У цьому є і ваша вина, бо ви підтримуєте їх і хочете аби вони знову прийшли до влади. Хіба Михайлішин давав соціальні квитки і відкривав дитячі майданчики за свої гроші? Робив це за рахунок інших і піарився. А ви готові за гривню-дві продати майбутнє своїх дітей та онуків. Дожили до сивого волосся, а розуму не набралися.

- А я голосувала за Юлю, бо вірю їй, – запевнила молода жінка, яка тримала на колінах дитину. – Вона, бідна, натерпілася за Януковича, у в’язниці була. Юля знає, що треба робити, аби нам краще жилося.

- Я теж хотів голосувати за Тимошенко, – сказав високий статний чоловік з вусами. – Отримав від неї листа з такими гарними словами та обіцянками. Думав, що вона тільки мені написала. А потім виявилося, що такі ж листи отримали всі мої знайомі, родичі, сусіди. Я був дуже розчарований. І проголосував за Порошенка. Якщо нічого не зміниться, то наступного разу голосуватиму за Ляшка. Треба вилами їх всіх розігнати.

- Заспокойтеся, люди, бо вибори вже відбулися, – намагається помирити пасажирів жінка середнього віку в білій блузі. – Треба, щоби обраний президент закінчив нарешті цю війну на Сході. Мого зятя взяли до армії. Зараз він у Луганській області. Донька плаче день і ніч. Дворічний внук запитує: "Де мій тато?". Не хочу, аби він залишився сиротою.



Повернутися назад