Коли кореспондент “МБ” переступила поріг помешкання чернівчанина Михайла Сушкова, господар одразу запитав: “А ви боїтеся змій?” Коли я відповіла, що нічого боятися, якщо удав не отруйний, Михайло Васильович сказав: “Ну, дивіться. Бо він кусає, як собака. Якось син годував хом’яків, а потім відразу взяв удава, не помивши руки. Той відчув запах гризуна і вкусив Сашу”.
Після цих слів, коли син Михайла Олександр приніс удава, я намагалася триматися від нього подалі. Хоча це створіння довжиною 1,85 метра вело себе сумирно і дало себе сфотографувати. Своїм роздвоєним язичком він “промацував” усе довкола, але ні на кого не кидався. Проте папуга Кузя – ще один мешканець цієї квартири – від жаху настовбурчив пір’я і забився на дно клітки. Михайло Сушков розповів багато цікавого про свого домашнього улюбленця – імператорського удава з дуже рідкісного виду і з чудовим забарвленням.
Удав не їсть мертвечину і тварин, більших за себе
- Син привіз імператорського удава з Одеси чотири роки тому, - каже Михайло Васильович. – Тоді тварина мала довжину 1,2 метра. Ми читали, що для того, щоби удав швидко ріс, його треба годувати двічі-тричі на тиждень. А оскільки ми цього не хочемо – бо тоді й тераріум треба буде міняти, і небезпечно трохи, то ми його годуємо раз на тиждень пацюками, білими мишами, іноді курчатами та кроликами. Для цього їх спеціально вирощуємо. Треба бачити, як удав їх ковтає: ми кидаємо мишу в тераріум, вона забивається у куток і замість того, щоби втікати, завмирає. Удав миттєво кидається, обвиває мишу своїми кільцями, душить і ковтає. На все це йому потрібно чотири хвилини. А потім лише бачимо, як клубок їжі опускається тілом удава все нижче і нижче. Після цього тварина заспокоюється і лягає перетравлювати їжу. Не знаю, чи це правда, що удав гіпнотизує своїх жертв. Певне, щось у цьому є, якщо вони нікуди не тікають. Удавам дуже корисне куряче пір’я, воно містить корисні для них речовини. Він ніколи не їстиме мертвечину – ми кілька разів кидали йому мертвих птахів. Він до них навіть не торкнувся. Цікаво, що удав більш-менш прикидає, яка їжа йому під силу, а яка – ні. Наприклад, двометровий удав не кинеться на людину і навіть на кішку чи собаку. Ми якось для експерименту засунули до тераріуму кота, але удав його не чіпав. Звісно, кіт тоді дуже перелякався. Загалом у світі зафіксовано лише один випадок, коли удав кинувся на людину. Але він тоді був дуже великий і голодний.
Бабуся так злякалася, що знепритомніла
- Тримаємо удава в тераріумі, - продовжує пан Михайло. – Взимку він впадає у сплячку і майже не рухається. Ми, щоби його погодувати, вмикаємо лампу, але він все одно дуже в’ялий. А на весну оживає, ми його випускаємо і він повзає квартирою. Недавно скинув стару шкіру, тож зараз він весь у “новенькому”. До речі, це вона, а не він. Після спаровування з іншим удавом вона знесла сім яєць, висиджувала їх 45 діб. Потім вилупилися 15-сантиметрові удавчики, ми їх годували тарганами. А тоді розпродали. Було чимало охочих. Іноді беремо удава на прогулянку. Якось в Одесі син поклав удава на плечі і ми пішли купити води. Аж раптом дивимося – бабуся, яка стояла біля нас, знепритомніла, так перелякалася нашої тваринки. Тож замість того, щоби випити куплену воду, ми її вилили на бабусю. Влітку ходимо з удавом парком Шевченка і дозволяємо перехожим з ним фотографуватися – за гроші, звісно (минулого року фото коштувало п’ять гривень, тепер, можливо, буде більше). Ця тварина нам просто подобається, ми тримаємо її для власного задоволення. Крім того, якщо у квартирі є удав, навіть кішки не треба – миші й близько не підійдуть до вас.
Удава можна придбати (іноді заздалегідь замовивши) у зоомагазинах міста. За кожен сантиметр удава – два долари, тож двометровий удав вам обійдеться у 400 умовних одиниць.
Довідка
Імператорський удав водиться у Центральній Америці та північній частині Південної Америки. Живе у лісах та зарослях чагарників на берегах річок та середньому поясі гір. Довжина – 2,5-3 метри. Їх тримають у просторих кубічних тераріумах з міцними вітками та додатковими полицями на різній висоті. Температура – 26-30 градусів. Субстрат – крупна стружка, подрібнена кора.
Галина Марків