"У квітні 2005 року придбав автомобіль Volkswagen Jetta у громадянина Бойчука за довіреністю. У грудні 2005 року Бойчук викрав у мене автомобіль. Наступного ж дня викрадача доставили до Першотравневого РВ УМВС. У листопаді 2006 року Першотравневий суд засудив Бойчука до 5,5 року позбавлення волі. У вересні 2007 року Шевченківський суд визнав за мною право власності на автомобіль з вилученням його від недобросовісних набувачів. Але рішення не було виконано, адже слідчий з порушенням кримінальної справи на Бойчука та з визнанням автомобіля речовим доказом і забороною його відчуження не надіслав у МРЕВ ДАІ постанову і не наклав на нього арешт. Цим скористалися шахраї і продали автомобіль у Кіцманський район громадянинові Гарбузу також за довіреністю. Я подав до суду. Громадянин Гарбуз у суді заявив про те, що автомобіль він повернув громадянинові Ткачуку, отримав від нього гроші назад і просить суд його не турбувати, автомобіля у нього немає, авто – у Ткачука. Гарбуз сказав неправду, оскільки автомобіль він продав у Дрогобич Львівської області, де він досі перебуває у громадянина Чольських. Суддя Шевченківського районного суду виніс рішення про визнання за мною права власності на автомобіль. Але через два роки це рішення було скасовано всупереч тому, що рішення, які набули законної сили після строку на апеляційне оскарження, оскаржувати не можуть. За 5 років я подав 155 позовів, клопотань, заяв, скарг, запитів, заперечень та пояснень. Витрати на ці юридичні послуги становлять 40 тисяч гривень (на час купівлі автомобіля 2005 року це його подвійна вартість)". Ілля Фонарюк, м. Чернівці.

коментар

Микола ШЕВЧЕНКО, юрист юридичної компанії "Лідер":

– В Україні є два найбільш розповсюджені способи придбати авто. Перший – це оформлення договору купівлі-продажу та реєстрація транспортного засобу за місцем реєстрації (місцем проживання) покупця. Другим відомим способом керувати, володіти та розпоряджатися транспортним засобом є передача прав власника за нотаріально посвідченою довіреністю.

Проте другий шлях має багато небезпек. Довіреність і купівля-продаж – це різні юридичні дії за своєю суттю. Купівля-продаж – це правочин, за яким оплатно передаються всі права власника разом із предметом договору, фактично змінюється власник предмета купівлі-продажу. Довіреність є волевиявленням власника щодо передачі прав довіреній особі, але це не є договором, за яким передається безпосередньо майно. Тому за своєю суттю довіреність не може підтверджувати купівлю чи продаж. Це спосіб на практиці уникнути сплати податку за договір купівлі-продажу і реєстраційного збору.

Згідно ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. По суті, при "продажу" автомобіля за генеральною довіреністю, згідно з нормами цивільного права, ніякої купівлі-продажу не відбувається і формально власником автомобіля і далі вважається продавець.

Ризики придбання авто за довіреністю

– Найголовніший ризик для покупця полягає у тому, що формально власником авто залишається продавець, а сам покупець користується широкими, хоча не необмеженими правами, закріпленими в довіреності. Оскільки строк довіреності може бути у ній не встановлено, то фактично це означає, що продавець може скасувати її у будь-який момент. Тобто покупець ризикує довіритися недобросовісній особі. Покупець ризикує також і тим, що на транспортний засіб, яким він розпоряджається, може бути звернено стягнення третіх осіб за боргами "власника" або накладено арешт чи заборону на відчуження майна.

Хто проходитиме техогляд та сплачуватиме штрафи?

– Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 9 липня 2008 року №606 "Про затвердження Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів", власники засобів – юридичні та фізичні особи або уповноважені ними особи – зобов’язані подати засоби для техогляду в термін і в місце, визначені підрозділом ДАІ за місцем постійної або тимчасової реєстрації засобу. Тож, якщо текст довіреності містить серед іншого також і повноваження на подачу транспортного засобу для техогляду, ні для продавця, ні для покупця проблем із техоглядом не повин­но бути.
Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху водій нестиме самостійно, незалежно від того, хто є власником автомобіля, згідно з документами. Адже інспектор ДАІ повинен зупинити автомобіль та скласти протокол правопорушення, встановивши попередньо особу порушника. Квитанції та повістки до суду за таких умов на адресу продавця надходити не повинні, оскільки в протоколі зазначають інформацію про порушника, а не інформацію про власника автомобіля.