Президент Віктор Янукович ліквідував низку міністерств та відомств і скоротив посади міністрів. У такий спосіб він зібрався підвищити рівень державного управління. На черзі скорочення численності чиновницького апарату й на місцях.

Кореспондент "МБ" з’ясовувала, чи готові до структурних змін в управліннях та відділах облдержадміністрації та виконавчому апараті міської ради.

За словами начальника фінансового управління міської ради Євгена ПРОКОПЦЯ, реорганізація міністерств та відомств у центрі найближчим часом не позначиться на діяльності органів місцевого самоврядування.

– На підставі якого документа повинні відбуватися структурні зміни у виконавчому апараті міської ради? Ні розпорядження, ні постанови уряду поки що немає, – говорить чиновник. – Тож якою буде сума економії на утримання виконавчого апарату чи яким чином відбуватиметься оптимізація роботи управлінь, наразі сказати не можу.

Водночас мер Микола ФЕДОРУК на апаратній нараді 13 грудня повідомив:

– Певні зміни в управління, скорочення численності апарату, які дозволять оптимізувати видатки, з наступного року буде внесено. Робитимуть це еволюційним шляхом, із впровадженням електронного урядування.

У Чернівецькій ОДА, яка напряму підпорядковується центральним органам влади, ще не знають, як відбуватимуться структурні зміни і скільки чиновників і з яких управлінь скоротять. В апараті ОДА зазначили, що поки що губернатора Михайла Папієва немає на місці, тож жодних вказівок не було.

– Розпорядження з Києва ще не було, тож поки що нічого не можемо сказати, – переповіла кореспондентові "МБ" слова керівника апарату ОДА Василя Бурлаки його секретарка.

Водночас, за словами першого заступника голови ОДА Георгія ГАЛИЦЯ, які наводить прес-служба, зменшення кількості топ-менеджерів, заступників позитивно вплине на оптимізацію виконавчої влади. "Кожний начальник управління матиме змогу формувати політику в своїй галузі", – зазначив Г. Галиць.
Ольга ГНІДАН

Думки експертів

Борис РУСНАК, експерт із питань місцевого самоврядування:
– Не можу назвати такі дії адміністративною реформою. Коли проводять реформу, розробляють концепцію, програму, обговорюють. При скороченні чиновників кожному зі скорочених треба виплатити п’ять незароблених заробітних плат. Тому це будуть витрати, а не економія. Щоби скоротити управлінський апарат, потрібно здійснити обстеження та проаналізувати, чи є дублювання функцій. Треба створювати апарат відповідно до функцій, а не функції шукати під апарат. Наприклад, чим займається Головне управління агропромислового розвитку ОДА? Колгоспів вже давно немає, а для збирання статистичних даних можна мати невеличку аналітичну групу. Для деяких управлінь потрібно змінювати їхні функції. Адже залишилися управління, які нині займаються тим же, чим і за радянських часів. Візьмемо Головне управлінням економіки ОДА, яке виконує такі самі функції, як Головне управління статистики в області. Воно займається статистикою, а не аналітикою й прогнозуванням. Якщо воно називається управлінням економіки, треба змінити його нинішні функції. Нехай займається залученням інвестицій, а не перенесенням стосів паперів.

Ігор БАБЮК, директор Буковинського центру виборчих технологій:
– Об’єднали в одне міністерство питання освіти, науки, молоді й спорту, але ліквідували низку комітетів, які у міністерській структурі не відновлені. Центри соціальних служб та службу у справах дітей на всеукраїнському рівні ліквідували. Іншого замінника з опіки дітей та сімей не створено. Адміністративна реформа проводиться не продумано – без вивчення ситуації. Результатом може стати те, що багато людей залишаться безпідставно без роботи. У структурах, наприклад, із соціальних питань і так не вистачало кадрів. А хто тепер цим буде займатися?