У Чернівцях через політичні ігри не можуть поділити посаду секретаря міської ради. Минулого четверга міський голова Микола Федорук несподівано оголосив перше засідання сесії закритим, залишивши за собою право не висувати кандидатуру секретаря. Джерело у міськраді розповіло, що Федорук ще не визначився з претендентом.
Також несподівано саме до цієї сесії виявили інтерес (чого раніше не було) і голова ОДА Михайло Папієв, і новобраний голова облради Василь Ватаманюк. Вони склали компанію мерові в президії. Здивувалися такій короткій сесії, яка тривала лише 40 хвилин, і самі депутати. Хтось пізніше назвав це кулуарними іграми, хтось просто відмовився від будь-яких коментарів (зокрема фракція Партії регіонів, одному з депутатів якої прогнозують секретарське крісло).



Секретар міської ради – серйозна посада, фактично це друга людина в мерії. За певних умов йому може навіть перейти керування містом. Кореспондент "МБ" з’ясовувала, чому за місто розгорнулася така боротьба. Виявилося, що Чернівці – дуже ласий шматок для різних політичних угруповань.

Майно продали, взялися за землю

Експерти стверджують, якщо в області і є десь живі "гроші", то вони в Чернівцях. Саме тут є що перерозподіляти, продавати і здавати в оренду. А долю того, що належить територіальній громаді, вирішує міська рада. У Чернівцях є кількасотмільйонний бюджет, комунальне майно, земля, Калинівський ринок, міжнародний аеропорт…

Жоден із населених пунктів області не може похвалитися й таким бюджетом розвитку, як Чернівці. З об’єктивних причин він недовиконується, але все одно місто за 10 місяців заробило понад 36 мільйонів гривень на продажу та оренді майна і земельних ділянок.

Тільки Чернівці могли до кризи заробити на майні шалені гроші. Наприклад, продати приміщення на першому поверсі житлового будинку (вул. Стасюка, 28) за 6,5 тисячі гривень (без ПДВ) за квадрат або за 21,9 тисячі гривень (без ПДВ) за квадратний метр приміщення без водопостачання та каналізації (вул. Головна, 65)… За 17 років Чернівці заробили на приватизації приблизно 230 мільйонів гривень, продавши понад 1,5 тисячі об’єктів. Хоча нині привабливих для бізнесу приміщень на перших поверхах майже не залишилося. Але джерелом доходу залишається оренда нерухомості. Нині в оренді є понад тисяча об’єктів, які заробили для бюджету за 10 місяців 10,5 мільйона гривень.

Якщо приватизація нерухомого майна у Чернівцях підходить до завершення, то продаж землі – перспектива. У департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин міськради стверджують, що резерв у Чернівцях значний.

Як зауважив "МБ" в одному з інтерв’ю Віталій ЧИНЧИК, начальник управління земельних ресурсів департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міськради, землі сільськогосподарського призначення та лісового фонду займають нині третю частину території міста. "Основний резерв саме в сільськогосподарських землях, – вважає В.Чинчик. – Садівництво і городництво повинно бути за межами міста. Адже місто – це житлова, громадська забудова і виробництво".

Хоча наразі земельні ділянки купують досить мало, наприклад, якщо порівняти з докризовим 2008 роком. На шести проведених цьогоріч земельних аукціонах купили лише одну ділянку за 1,19 мільйона гривень. Проте продаж прав оренди приніс бюджету 3,53 мільйона, викуп ділянок під об’єктами нерухомості – ще майже вісім мільйонів. А ось орендарі сплатили за комунальні ділянки 30 мільйонів гривень.

Калинка заробила 50 мільйонів

Є ще два комунальні об’єкти, які роблять Чернівці ласим шматком – Калинівський ринок, один із найбільших в Україні, та міжнародний аеропорт "Чернівці".

За три квартали 2010 року, за інформацією прес-служби підприємства, Калинка заробила понад 50 мільйонів гривень, перевиконавши план. Із них до міського бюджету сплатила 18,8 мільйона гривень.

Щодо товарообігу ринку інформацію не зможе надати ні адміністрація Калинки, ні міськрада, ні управління статистики. Підприємці є платниками фіксованого податку і про реальні суми обігу не розповідають. А ось неофіційно називають суми від 500 тисяч до п’яти мільйонів доларів на тиждень. Свого часу конфлікти за вплив на ринок, зокрема і з боку ОДА, розгорталися неабиякі. Щоправда, далі погроз про виведення грошей із тіні і про боротьбу з корупцією справи не заходили.

Міжнародний аеропорт "Чернівці" область передала в комунальну власність міста 2007 року. Як повідомив директор підприємства Володимир КАЛИНЮК, минулого року аеропорт працював прибутково. 9,3 мільйона гривень підприємство заробило на основних видах діяльності – перевезенні пасажирів (70 відсотків) і вантажів (30 відсотків). Щодо вантажів, то їх приймають нерегулярно, а коли є замовлення. Переважно з Туреччини. А основний дохід нині забезпечують пасажирські авіаперевезення. Один із найвагоміших напрямків – рейси до Анталії влітку. Цього року, за словами В. Калинюка, аеропорт зможе на основних видах діяльності заробити більше, ніж торік, і сума перевищуватиме 10 мільйонів гривень.

Щоправда, як стверджують наші джерела, зацікавленість певних осіб викликає саме розмитнення вантажів у аеропорту, а не пасажирообіг. 
Марина Карасьова

Думка експерта
Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції та розвитку:

– Є щонайменше дві позиції, чому зараз відбувається боротьба за посаду секретаря міськради. По-перше, ця людина зможе побачити роботу міськради зсередини, на відміну від інших депутатів. По-друге, в Чернівцях є ресурси, є гроші, тобто є чим керувати.
Секретар міськради – безумовно, серйозна посада, він має можливість впливати на рішення міськради. Тому зрозуміло, що міський голова хотів би мати "зручного" заступника. Більше того, з посади секретаря можна "вирости" і стати опонентом мерові. Тим паче, вивчивши, як влаштовано роботу міської ради зсередини, які там групові й особисті інтереси.
Щодо резервів, то сказати однозначно, що комунального майна в Чернівцях не залишилося, не можна. Тим паче, ще не прийшов приватник у комунальну сферу. Спочатку це стосуватиметься ЖРЕПів, потім водоканалу, тепломережі… А рішення ухвалюватиме міська рада. Є очікування, що коли все поділять, настане спокій. Але в країні постійно щось відбувається: з’являються нові люди, нові інтереси. І найвищої ліквідності досягають не через приміщення чи землю, а через управління грошовими потоками. І не тільки бюджетними. Наприклад, у комунальних підприємствах є тарифна політика, в тариф завжди можна закласти щось, а потім нарікати: люди не платять, заборгованість становить 20 мільйонів гривень. А хто перевіряє, як фінансові потоки проходили, на чому їздять і де живуть керівники цих підприємств, стосунок до якого ще бізнесу мають?.. На відміну від грошових потоків, земля чи нерухомість – це пасив. Вчора вони коштували дорого, а сьогодні їх не купують. n