З відомим політичним експертом і журналістом, головним редактором телеканалу ТВi, учасником політичних телевізійних ток-шоу Віталієм Портніковим кореспондент "МБ" зустрілася у Львові на Форумі видавців. І скористалася нагодою запитати його думку про політичну ситуацію у країні, загрози, які нас очікують, та шляхи розв’язання системної кризи в Україні.

– Як оцінюєте нинішню політичну ситуацію?

– Досить важливим є те, щоб у країні було проведено реальні економічні реформи. Поки що я чую тільки розмови про них. Економічні реформи – це не Податковий кодекс, не будівництво стадіонів і не збільшення пенсійного віку. Це створення вільної конкуренції в економіці, яка може дати людям шанс піднятися, яка має створити середній клас. Подібні експерименти навіть за відмови від демократії закінчувалися вдало. Наприклад, у Південній Кореї. Це була найбідніша країна Азії. І тільки коли військова диктатура розпочала реформи, це призвело до стрімкого зростання рівня життя населення, конкурентоздатності суспільства. Так, олігархи, сімейні підприємства там залишилися. Але досить швидко сформувався дієвий освічений середній клас, який врешті знищив ту саму військову диктатуру. А що ми зараз бачимо в Україні? У нас не створюють жодних умов для політичної конкуренції. Крім того, під гаслом "Десять років стабільності" знищується сама політична конкуренція. Гадаю, це призведе до чергового краху. Бо держава продовжує бути акціонерним товариством зі збагачення окремих осіб.

– До краху політичної системи чи державного устрою?

– Політичної системи. Наступний президент України і та політична еліта, яка сформується внаслідок краху, навряд чи буде здатна підтримувати міф про працездатність цієї системи. Система з кожним роком вичерпується, бо вичерпується радянський ресурс. Дивився на віце-прем’єра Бориса Колесникова, який, безумовно, є сильним господарником. На Шустер-live у нього запитали, що зробити, щоби підтримати талановитих людей, щоби ті не їхали з України. Борис Колесников сказав, що всіх українських артистів, які працюють за кордоном, треба буде запросити на відкриття "Євро-2012" і укласти з ними комерційну угоду. То була щира відповідь. Але це свідчить про повну відсутність стратегічного мислення. Він навіть не уявляє собі, що обов’язок держави – створити такі умови, щоб талановиті люди не виїжджали. Людям у владі щодня капає по декілька мільйонів. Тому вони не хочуть думати про такі речі. Вони пі­дуть із посад, але гроші залишаться у них. Із цієї ситуації є два виходи. Перший – пережити і потрапити до Європи. Інший – пережити і потрапити до Латинської Америки часів військових диктатур і популізму.

"Кожен представник еліти думає, як використати посаду для заробітку"

– Якщо влада не має стратегії розвитку країни, про що ж вона насправді думає?

– Кожен представник української політичної еліти думає тільки про одне: як використати свою посаду задля заробітку. І як службове становище допоможе йому стати з людини, яка має сотні тисяч доларів, мільйонером, з мільйонера – мільярдером. Сподіваюся, люди, які прийдуть на руїни нинішньої економічної ситуації, будуть навчені досвідом попередників. Вони зрозуміють, що ці мільйони і мільярди не гарантують виживання. Можливо, вони почнуть діяти інакше, а можливо, суспільство їх змусить.

– Чи сильно змінилася політична система з приходом Януковича?

– Політична система у нас однакова – це система акціонерного олігархічного товариства. Її створив Леонід Кучма. Його гідним і адекватним наступником був Віктор Ющенко. Він і хотів цю систему зберегти для себе – просто не вистачило сил, бо він не мав політичної сили, яка мала би більшість у парламенті. Політична система залишилася стара. Це система, у якій держава є декорацією для заробітку грошей. Це олігархократія.

– То добре чи погано, що одна партія контролює парламент, уряд?

– Це було би добре, якби ця партія була не клубом за інтересами бізнесменів, а реальною політичною силою, яка хотіла би здійснити свою політичну програму з реформування країни. Оскільки партія цієї програми не має, а її лідери – це бізнесмени, які думають, що час перебування у владі допоможе заробити гроші, нічого хорошого у цьому немає. Коли уся "політична галявина" "зачищена" під одну політичну силу, ця сила має необмежені можливості з доведення держави до краху.

– Скільки часу на це знадобиться?

– Тут є пастка. Якщо влада не проведе серйозних реформ, а ситуацію буде доведено до повного зубожіння, 2012 року на парламентських виборах Партія регіонів втратить владу. Якщо ж буде проведено радикальні економічні реформи (у що я не вірю), Партія регіонів теж втратить владу 2012 року. Але у самій партії влади впевнені, що прийшли назавжди. Гадаю, для Януковича буде серйозним політичним успіхом, якщо він залишиться на посаді до закінчення свого конституційного терміну. Двох термінів не буде. Навіть якщо уявити, що якось знищать нинішню опозицію, тоді ця опозиція виросте із самої Партії регіонів.

– З якого крила?

– Там не крила, а клани, між якими триває серйозна боротьба. Азаров хоче утриматися на посаді прем’єра, а Колесников зусиллями Рината Ахметова збирається його з цієї посади усунути. На посаду прем’єра претендує і Андрій Клюєв, бо вважає себе не такою ангажованою фігурою, як Азаров чи Колесников. У Партії регіонів немає спільної ідеологічної позиції, а групи, які вважають, що вони мають монополізувати владу та витіснити з неї інших. По тому, як діє угрупування "РосУкрЕнерго" (Фірташ, Льовочкін, Хорошковський, – авт.), ми бачимо, до яких фатальних наслідків для інших кланів це призводить. Інші клани (Ахметов-Колесников, Клюєв, – авт.) робитимуть усе можливе, щоби групу "РосУкрЕнерго" було не просто відсторонено від влади, але й знищено. Це побачимо вже у найближчий місяць.

"Янукович залишиться українським минулим"

– Чим відрізняється нинішня влада від опозиції?

– Тим, що нинішня опозиція має шанс навчитися, як не треба діяти – на своїх помилках та помилках діючої влади. А ще нинішня влада насправді не хоче оглядатися на Захід, бо її електорат на Сході. Але вона змушена оглядатися на Захід, бо без західних грошей така влада безпомічна. А в опозиції завжди є необхідність оглядатися на Захід, тому що її електорат на Заході України і в Центрі. Так чи інакше, Юлія Тимошенко їздить на засідання Європейської партії, а Віктор Янукович їздить на автопробіги з Дмитром Медведєвим і до Китаю. У візитах до Росії чи Китаю нічого поганого немає. Але нам намагаються довести, що ці системи є зразковими для України. Юлія Тимошенко ще має шанс зайняти порожню нішу, в якій зараз перебуває українське майбутнє. Якщо вона цього не зробить, це зробить інший політик. Янукович у будь-якому разі залишиться українським минулим. Я спілкувався з цією людиною, бачив, як він реагує, бачив його у кулуарах – це звичайна радянська людина. Він ніколи не збудує європейську країну. Коли така людина є президентом України – це не вирок Януковичу, це вирок суспільству, яке готове голосувати за людину з далекого дрімучого минулого.

– Чи можна стверджувати, що в Україні реалізують "російський сценарій"?

– Група "РосУкрЕнерго", зокрема глава СБУ Валерій Хорошковський та глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін, впевнена, що тільки "російський сценарій" дозволить їй отримувати надприбутки на займаних посадах. Те, що вони роблять, роблять не самостійно, а зважаючи на те, що відбувається у Росії. У Росії, щоби будувати таку систему, потрібні були: війна, потреба людей у безпеці, національна консолідація, телевізор, неймовірна кількість нафтових грошей і ФСБ. У нас немає грошей, національної консолідації (Янукович не отримав стільки голосів, як Путін на виборах), війни і необхідності безпеки. У нас є тільки телевізор і СБУ, які були додатковими чинниками для Росії. Там працює система. А в Україні це ініціатива певних людей, але систему ще не збудовано. І найголовніше – її ніколи не побудують.

"Опозиції вигідно, щоби влада виграла місцеві вибори"

– Ви часто буваєте на політичних ток-шоу. Як виглядають політики поза ефіром?

– По-різному. Вони звичайні люди. Бувають нормальні, а іноді буває у них загострення ситуації. Однак всі українські політики – бізнес-партнери.

– Чого очікувати від нового політичного сезону?

– Нас чекає не політичний сезон, а період серйозних економічних випробувань. Ми або проводимо реформи, або не проводимо їх. Третього не дано.

– Яких несподіванок очікуєте? Скандали будуть?

– Буде боротьба під час місцевих виборів, тому що влада зробить усе, щоб їх виграти. І тут присутні інтереси опозиції. Їй потрібно, щоби влада взяла на себе повну відповідальність на всіх рівнях і щоби вона зрештою провалилася.

– Тому опозиція так спокійно поводиться?

– Опозиція кричатиме, що все сфальсифіковано. Але насправді їм це дуже вигідно. Юлія Тимошенко обрала єдину правильну позицію. Вона вичікує, щоб усім все стало зрозуміло.

– Після цього Тимошенко оголосить себе рятівницею?

– Вона себе вже ніким не оголошуватиме. Люди самі до неї прийдуть. Тоді важливо, щоби Тимошенко чи хтось інший робив не те, що буде зроблено за п’ять років президентства Януковича. А це вже від нас із вами залежить. Інакше ми отримаємо нового Януковича у спідниці. 
Ольга ГНІДАН

З досьє "МБ"

Віталій Портников, народився 1967 року в Києві.
Український і російський публіцист.
 1990 року закінчив факультет журналістики Московського державного університету.
Співпрацював з українськими і російськими газетами "Молодь України", "Независимая газета", "Дзеркало тижня", "Русский телеграф", "Ведомости", "День", "Деловая неделя", "Кореспондент" тощо.
 З 2009 – ведучий програми "Правда Віталія Портникова" на телеканалі ТВi.
 З травня 2010 – головний редактор цього телеканалу.