Кандидатам на місцевих виборах цього року передвиборчі програми не потрібні: виборці не зможуть ні порівняти й обрати найкращого кандидата, ні дорікнути пізніше невиконанням передвиборчих обіцянок. Так вирішили законотворці, ухвалюючи закон про місцеві вибори зразка 2010 року. Тому з вимог до реєстрації кандидатів у депутати в місцеві ради та на посаду міського голови зник пункт "передвиборча програма кандидата".

– Можливо, на рівні села чи селища можна було відмовитися від передвиборчої програми, – вважає Борис РУСНАК, експерт із питань виборчого законодавства. – Але якщо йдеться, наприклад, про вибори мера Чернівців, то кандидат повинен пояснити виборцям, що він хоче зробити у місті. А так ми не знаємо, з якими ідеями кандидат іде на вибори, і не маємо можливості порівняти. Відсутність програми максимально спрощує виборчу кампанію для тих кандидатів, у кого одна звивина. Гроші заплатив – і йдеш у депутати.

– Опозиційний закон про місцеві вибори передбачав проведення виборів за пропорційною системою з відкритими партійними списками, – каже Сільвія Віщук, керівник фракції БЮТ в обласній раді. – Адже коли є програма партії, є з кого запитати. А теперішній закон навіть не передбачає передвиборчих програм, але водночас не обмежує обсяги виборчого фонду. Це свідчить про те, що можливий прямий підкуп виборця. Особливо якщо йдеться про депутатів-мажоритарників.

– Якщо злісно пожартувати, то вимогу про передвиборчі програми скасували, щоби не створювати бідним депутатам зайвих проблем, – говорить Ігор ГАВРАДА, політолог. – Адже якщо писати програму, то для цього потрібно бути або грамотним, або шукати людину, яка зможе її написати. А коли вже потрапиш до міської ради, то через два роки якийсь виборець підніме цю програму і почне запитувати: "А що ж ти зробив з того, що обіцяв?" Хоча у нас не тільки окремі депутати не виконують свої програми, а не дотримуються обіцянок цілі політичні сили, кандидати в президенти тощо. Мабуть, законодавець вирішив пошкодувати нинішніх кандидатів. І це погано, бо політична програма – це як паспорт громадянина, в якому вказано, хто ти і звідки, чому сюди прийшов і що хочеш зробити. Немає цієї програми – і ми не маємо, чим депутату дорікнути. Адже документа немає. Відсутність програм для місцевих кандидатів – це нонсенс. (М. Карасьова)