Польський письменник Януш Леон Вишневський стартував у літературі досить пізно, але дуже стрімко. Перший його роман "С@мотність у мережі" за кілька років був виданий у 15 країнах світу і потрапив до списку топ-бестселерів разом із п’ятьма частинами "Гаррі Поттера". Вишневський з цього приводу жартує: "Якби тепер я написав кухарську книгу, то вона теж стала б бестселером".

А починалося усе з польського міста Торунь, де минуло дитинство майбутнього письменника. Згодом він поповнив лави студентів технікуму морського рибальства. Далі було різне, зокрема дисертації з інформатики і хімії. До літератури його підштовхнула криза стосунків із коханою жінкою. Щоб не витрачати гроші на психоаналітика, Вишневський вдався до музики, вина і віршів Сергія Єсєніна. А там і сам почав писати.

Наразі українською побачили світ кілька його книжок: "Коханка", "Сцени життя за стіною", "Бікіні", "Аритмія почуттів" та, звичайно ж, "С@мотність у мережі". Дві останні було представлено на цьогорічному львівському Форумі книговидавців, куди Вишневського запросили як спеціального гостя.

"С@мотність у мережі" – це історія життя успішного науковця Якуба, який весь свій час присвятив роботі, нехтуючи радощами людського спілкування. У певний момент герой розуміє, що поруч немає нікого, хто пам’ятав би, що у нього день народження. Вирватися з полону тотальної самотності Якубу допомагає несподіваний лист від таємничої незнайомки, сповнений смутку й розчарування. Непомітно для себе герої втягуються у це віртуальне життя.
В електронних листах до незнайомки Якуб розповідає історію своїх стосунків з рідними, колегами по роботі та коханими жінками. Серед останніх особливе значення в житті героя мали Дженніфер та Наталія. Перша була прихильницею класичної музики, яку слухала 24 години на добу. Їхні стосунки припинились так само несподівано, як розпочались, у найвищий момент розвитку. Друга жінка була глухонімою і трагічно загинула в лікарні, рятуючи життя малолітнього хлопчика. Обидві історії нещасливого кохання виробили в Якуба імунітет до цього почуття, подолати який вдається не одразу.

На тлі слізливої розповіді про любовні переживання свого персонажа, Вишневський показує низку інших життєвих історій, певним чином пов’язаних із головними героями, а також створює широку панораму західного суспільства кінця 1990-х – початку 2000-х років. У полі зору автора опиняється наркоман Джим, який, зрештою, виявляється позашлюбним сином багатіїв, хвора на булімію Кім, подруги головної героїні Ася та Аліція. І зовсім несподівано письменник розбавляє цей терпкий коктейль свіжими науково-популярними фактами, які стосуються зникнення мозку Ейнштейна, структури ДНК тощо.

Детальніше про історію написання "С@мотності у мережі" та інших романів Януша Вишневського зацікавлений читач може довідатися з книги "Аритмія почуттів", яка є окремо виданим інтерв’ю з письменником популярної польської журналістки і телеведучої Дороти Веллман. В "Аритмії почуттів" Вишневський розповідає про своє життя, соціальне оточення, про книги, які читає, і музику, яку слухає, а також ділиться враженнями від любовних переживань. Саме з цього інтерв’ю ми дізнаємося про існування спеціальної електронної адреси, на яку всі знедолені жінки можуть надсилати описи своїх нещасливих історій і сподіватися на відповідь від таємничого незнайомця.

Успіх романів Януша Леона Вишневського можна порівняти з популярністю творів Пауло Коельо, де грамотно поєднано простоту викладу з дещицею філософії довкола вічних тем. Тільки Вишневський – це передусім "дамський" письменник, який вчасно зрозумів, чого бракує в літературі середньостатистичним представницям слабкої статі – і заходився розчулювати жіночі серця або принаймні розважати їх довгими зимовими вечорами. Що ж, така література, сповнена страждання, пристрасті і сліз, теж має право на існування. У будь-якому разі шкоди від неї значно менше, ніж від нескінченних телевізійних мильних опер.
Лілія ШУТЯК