Йдеться, звісно, про Марка Порція Катона Старшого. Що зовсім не означає, ніби його правнук – Марк Порцій Катон Молодший – був людиною менш гідною. Радше навпаки: як ідейний республіканець він усе своє недовге життя відкрито протистояв Юлію Цезарю і наклав на себе руки, коли переконався, що врятувати республіку неможливо. Але з наслідуванням Катона Молодшого я ще трохи почекаю. Тим часом – Старший. За винятком поперекручуваного нащадками сільськогосподарського трактату, решта його праць до наших днів не дійшла. Зате дійшли уривки й опосередковані джерела, з яких випливає, що Катон знав і вмів дослівно все, чим лише міг похвалитися давній римлянин: він був оратором і землеробом, адвокатом і цензором, сенатором і консулом, прозаїком і поетом, істориком і полководцем etc. А ще мав досить різкий характер і талант наживати собі язиком ворогів, не надто сумуючи з цього приводу. Воно й не дивно, якщо згадати хоча б такий його вислів: "Хто надає ваги нікчемним справам, той у важливих справах виявляється нікчемою". Та й взагалі афоризми Катона до сьогодні звучать на диво актуально. Наприклад: "Розумні більше можуть навчитися у дурнів, ніж дурні у розумних". Або: "Приватні злодії сидять у кайданах, державні – ходять у золоті". Одне слово, ви вже зрозуміли, до чого я веду. Навіть той, хто ніколи не чув про Катона Старшого, певно, знає найвідомішу його фразу: "Карфаген має бути зруйнований". Цими словами Катон упродовж років закінчував кожен свій виступ – байдуже, на яку тему. А я його тепер маю намір наслідувати. Бачили у день виборів такі синенькі плакати з написом: "Україна для людей"? Хитро зроблені вішальники цих плакатів відхрещуються, мовляв, ні-ні, жодних агітаційних натяків, чиста естетика. Гаразд, я теж, абсолютно ні на що не натякаючи, віднині – скільки дасться – закінчуватиму свої колонки так: "На мою скромну думку, президенти мають трохи відрізнятися від великих тупих предметів".

Олександр БОЙЧЕНКО