Презентація книжки поетеси, авторки і виконавиці власних пісень Юлії Косівчук, яка зараз мешкає у США, відбулася в "Автографі".
"Помаранча – SIZE" – це друга поетична збірка Юлії. Окрім віршів, тут є пісні, добре відомі публіці: "Мама", "Нікому не віддам". Ілюстрації до поезій робила сама авторка, хоча є розділ "Малюнки друзів", у якому вірші ілюстрували Василь Кожелянко, лідер гурту "Знак води" Володимир Півторак, лідер гурту "Пропала грамота" Павло Нечитайло.
Зала була заповнена. Переважно – друзі та знайомі авторки "Помаранча-сайз" Юлії Косівчук. Виступали Інга Кейван, Богдан Ільницький, Сергій Пантюк, Остап Ножак, гурт "Знак води".
– Помаранча – це основна характеристика, життєрадісність, посмішка, любов і мудрість, – сказав про Юлю Володимир Півторак. – Тобто людина талановита, як кажуть, талановиті люди – талановиті у всьому – це про Юльку.
До речі, помаранчевою Юля була ще до відомих подій 2004 року. Зізнається, це просто її колір – колір сонця, енергії, вогню.
– Книжку планувала ще чотири роки тому. І тут – революція, і всі кажуть – ну, помаранча вже буде асоціюватися з іншими подіями, – жартує Юля. – Гадаю, може, тоді не треба книжки. І ті рукописи чотири роки валялися в шухляді. А потім якось вилізло з шухляди і каже: ну, зроби щось, ну, чого ми тут лежимо?"
"Поезія Юлії Косівчук – хай мене таврують традиціоналістом неоригінальним – крилата. І, що важливо, ці крила – кольорові. Тобто крила різних барв, серед яких одна барва головна. Помаранчева! Може, це і є справжній колір самої поезії?" – написав Василь Кожелянко у передмові.
Ось уривок із її пісні "Світлій пам’яті мого пса Брендона присвячується":

"Мій пес мене не зрадив –
просто здох.
Заповідав коту стареньку буду.
На похоронах плаче сорок блох,
Зацвів у грудні посивілий мох.
А я не знаю, що робити буду.
Бо пес мій був кудлатий і смішний,
З кудлатими, кумедними вухами.
Любив весну, Івасюка любив.
А ще – дивитись нишком
за дівками".