Через фінансову кризу збитків зазнають підприємства практично всіх галузей. Нестача оборотного капіталу, падіння курсу гривні змушують їх скорочувати виробництво. "Фахівці сьогодні говорять про ідеальний шторм, – розповіла бізнес-тренер Тетяна ПАСКАННА. – Є таке поняття, коли декілька малих штормів накладаються і перетворюються на потужний шторм. Це поняття переносять на українську економіку. Тут одночасно наклалися декілька негативних явищ: вплив іпотечної кризи у США, нестабільність політичної системи і паніка населення, яка виникла на цьому фоні".
Особливо постраждалими від неплатежів вважаються металурги і будівельники. Для перших ситуація ускладнилася стрімким падінням цін на метал на світових ринках. Для других фатальним виявилося рішення НБУ заморозити депозити фізичних та юридичних осіб і обмежити видачу кредитів. Клієнти, які розраховували придбати житло в кредит, сьогодні це або не можуть зробити взагалі або мають пропозиції з непосильними відсотками. Саме з будівництвом пов’язано багато суміжних галузей, включаючи виробництво будматеріалів. Чим менше новосіль, тим менше необхідно меблів, освітлювальних приладів, побутової техніки. Як наслідок – зменшення кількості робочих місць та скорочення темпів зростання заробітної плати, що вже фактично відбувається.
Фахівці сьогодні говорять про кілька видів кризових явищ:
СТАГФЛЯЦІЯ (застій в економіці) та інфляція (зростання цін). "Криза відчутно позначиться на бізнесі, на багатьох підприємцях, особливо на будівництві, – вважає консультант Чернівецького міського центру захисту приватних підприємців Наталія БАТРАКОВА. – Банки сьогодні працюють лише на повернення кредитів і прийом депозитів. Підприємства, які працювали на кредитах, вимушені будуть звільняти людей. Малий бізнес так і не зможе вийти з тіні – як працювало 40% підприємців у тіні, так і працюватиме. І їх важко звинуватити в тому, що намагаються мінімізувати податки, платять офіційну зарплату меншу мінімальної. Може, вони неправильно чинять щодо держави, але намагаються зберегти свій бізнес і робочі місця. Навіть у виробництві продуктів харчування, які, здавалося б, потрібні завжди, є проблеми через відсутність регулювання на державному рівні. Скажімо, фермери з Хотинського, Кельменецького районів скаржаться, що на ринку склалася така ціна на капусту, що її вигідніше заорати як добриво, ніж збирати і везти на продаж до Чернівців. Тонну пшениці закуповують у виробника усього по 700-800 гривень – а перепродують уже по 1100-1200!"
Щодо зростання цін, то реальне подорожчання, на думку фахівців, за підсумками року становитиме понад 30% (за офіційними даними – трохи більше 20%). Не торкнеться воно цін на золото і нерухомість. Вартість житла вже почала знижуватися у деяких сегментах. При цьому подешевшанню житла сприяють і недоступність кредитів для бізнесу. "Серед чернівецьких підприємців не рідкість зараз така ситуація, коли на власну справу люди не можуть отримати кредит в банку і змушені продавати житло, – каже фінансовий радник Євген ЖИТАРЮК. – Хтось не встигає накрити до зими приміщення цеху, комусь треба розрахуватися з постачальниками, і люди продають особняки у приміських селах, а самі змушені десь тіснитися і переїжджати. Бізнесменам терміново потрібні гроші, і на ринок потрапляє чимало пропозицій продажу житла".
ВАЛЮТНА КРИЗА. За вересень-жовтень гривня знецінилася більш ніж на 25% (гривня тут не одинока – чеська крона знецінилася на 15%, польський злотий – на 33%, приблизно на стільки ж – прибалтійські валюти. Краще почувається лише російський рубль – його вартість щодо долара знизилася всього на 6%). Експерти прогнозують зростання долара щодо гривні щонайменше до кінця року. При цьому позначки сім гривень за долар наша валюта не досягне – цього просто не можуть допустити. Адже такий курс загрожує існуванню банківської системи. Українці мають валютні кредити на 100 мільйонів гривень. Якщо долар значно подорожчає, люди не зможуть купувати валюту за таким високим курсом, і третина цих кредитів не повернеться. Це загрожує банкам дефолтами. А віддані в заставу квартири й автомобілі неплатоспроможних позичальників розпродуватимуть.
БАНКІВСЬКА КРИЗА. Сьогодні є ризик того, що якась частина невеликих банків не зможе виконати свої зобов’язання перед людьми, вважає Є. Житарюк. Але великим системним банкам це не загрожує. "Більшість банків, які працюють у нашій області, є системними, – каже фахівець. – Тому нести заощадження радив би саме в такі банки. Судячи з кроків, які вживає НБУ, держава зможе захистити ці банки".
Надія МАКУШИНСЬКА

Пряма мова
Як позначиться на вашій роботі фінансова криза?
Василь ВІЗНЮК, генеральний директор ЗАТ "Чернівецький хімзавод":
– Проблеми будуть у майбутньому. Багато підприємств-споживачів нашої продукції зменшили об’єми випуску приблизно утричі. Це і Дрогобицький автокрановий, і автобусні заводи. Зараз ми поки що проблеми не дуже відчуваємо, живемо на попередніх проплатах. Ми на експорт також працюємо, і через коливання курсів не знаємо, за якими цінами продавати свою продукцію. Коли гривня впала щодо долара, наша продукція для Росії стала неконкурентноспроможною. Треба, щоби парламент ухвалив відповідні закони хоча би для стабілізації банківської системи. У нас на підприємстві мусимо затягувати пояси. Десь намагаємося зменшити зайві витрати, знизити ціну продукції. Уже є тенденція до подешевшання соняшникової олії, у нас з неї роблять лаки, тому ціна на лак знизиться. Знизилися ціни на нафту – трохи подешевшали розчинники.

Степан ВЕТЛІНСЬКИЙ, директор ТОВ "Буковина Інвест-Буд":
– Проблеми є на всіх будівництвах. Іпотечне кредитування не працює, а більшість людей може купити квартиру лише в кредит. Тому здача нових будинків переноситься. Ми будуємо комплекс на 530 квартир на проспекті Незалежності, 116. Заплановано його здати навесні 2012 року, але чи вкладемося в строки, не знаю. Кредитну лінію маємо відкриту, але відсотки підвищили з 18 до 23. Більшість забудовників працюють на кредитах. А люди в будівництво бояться вкладати гроші. Депозити вони познімали, тримають гроші вдома. Було б готове житло – купували б, але готових квартир немає. А незавершені брати не хочуть, бо не знають, коли їх здадуть.

Стелла СТАНКЕВИЧ, генеральний деректор фабрики "Трембіта":
– Гадаю, наше підприємство ця криза обмине. Замовлення маємо, працюємо нормально. Італія, Іспанія та інші закордонні замовники не зменшують поставок давальницької сировини, навпаки, зростають замовлення, їм вигідно з нами працювати. Про зменшення зарплат чи скорочення працівників також не йдеться. Зараз нам треба більше людей, є вакансії для швачок та деяких інших фахівців робітничих спеціальностей.

Анжела БАЛАК, генеральний директор ТОВ "Балакком":
– Ця криза на нас впливає, особливо зміна курсу долара. Відпустити долар, прирівняти його курс до ринкового – це злочин проти економіки. Ми закуповуємо імпортну сировину за долари і, відповідно, ціни на ту продукцію, яку реалізуємо в Україні, мусимо підвищувати. Наші продажі падають, ми вимушені звільняти людей, скорочувати виробництво. Зараз скорочуємо 10 відсотків працівників, якщо ситуація не зміниться, до травня доведеться скоротити 50%. Уже два місяці триває така нестабільна ситуація, ми перейшли на економний режим роботи, зарплати не підвищуємо, зменшуємо свої витрати. Причому ці проблеми не є результатом світової фінансової кризи – на закупівлю обладнання ми брали кредити в іноземних банках, і сьогодні ці кредити ніхто не відкликає. Ця нестабільність – результат відсутності нормальної влади в Україні. Це криза не фінансова, а політична.