Коли почали обговорювати причини значних збитків жахливої повені 23-27 липня, найчастіше згадують масове вирубування лісів. З вуст найвищих посадових осіб і обласного, і державного рівня лунають пропозиції заборонити вирубування лісу взагалі. Чи варто це робити і чи винен таки вирубаний ліс у наслідках стихії?
– Не захищаю честь мундира, але кинути цілу галузь під ноги – не правильно, як і всі причини паводка на лісників списувати, - вважає голова Держкомлісгоспу Микола ТИМОШЕНКО. - Якщо в області 258 тисяч гектарів лісу, то лісгосп відповідає лише за 174, решта – ліси агропромислового комплексу, комунальні, військові тощо. Я наполягатиму на тому, щоби всі ліси сконцентрували в одних руках, інакше крайнього не знайдеш.
А загалом потрібно наслідки паводка оцінювати комплексно. Ліс забирає вологу, але є межа водорегулювальної функції лісу. До 20 липня він уже набрав майже норму вологи. І вберегти від трагедії вже не міг. У нас є висновки вчених із Німеччини, Швейцарії. Звернулися і до наших науковців, щоби вони висловили свою думку, наскільки ліс винен у цій трагедії.
Ліс – стрижень екосистеми, і зараз відходити в бік і лише захищатися, це не правильно. Але є межа припущень, а часом і відкритих наклепів. Основною причиною катастрофічного паводка, на мій погляд, була надмірна кількість опадів. В області – це понад дві місячні норми за чотири дні.
Не вважають за доцільне забороняти вирубки і науковці.
- Заборона вирубки лісів – популістський крок, - переконаний директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва Василь ПАРПАН. - Інша річ, ми повинні навчитися господарювати розумно: удосконалити способи вирубки (в Карпатах суцільні рубки робляться завищеними площами, порівняно з європейськими, в Австрії, наприклад, гектар-два, у нас – три-чотири), а також удосконалити поступові рубки, тобто, щоби залишалося молоде покоління лісу. Треба йди до природного ведення господарства, запровадження природозберігальних технологій. Про це потрібно говорити, а не про заборону.
Більше того, люди, які проживають в Путилі, Верховині, чи в інших гірських регіонах, окрім лісу нічого не мають. Їм теж потрібно жити, але ця господарка повинна бути мудрою. Тому одне з найголовніших завдань – оптимізувати галузь і діяльність лісогосподарських підприємств – єдиних, які наповнюють бюджети кількох районів.
Слід врахувати і висновки фахівців, винесені з повені в Закарпатті 1998 року, яка накоїла багато лиха. Так ось, окрім кліматичних, гідрологічних і геологічних причин значних збитків від стихії, вказано й численні порушення вимог забудови населених пунктів і відсутність належного захисту на прибережних ділянках – дамб, водовідвідних каналів.
Марина КАРАСЬОВА,
Ігор ДОВГАНЬ
Коментар:
Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції та розвитку:
- З усіх точок зору – економічної, екологічної, господарської - припинення вирубування лісу є нонсенсом. Ліс – це складне господарство, яке потребує догляду і відповідного ставлення. Якщо не проріджувати ліси, не вирубувати сухі та хворі дерева, невдовзі ліс перетвориться на хащі, що може навіть створити екологічні проблеми. Ліс треба доглядати так само, як, наприклад, город. Ось тільки період відтворення лісу становить десятки років.
На жаль, сьогодні серед висловів багатьох політиків переважають емоції. Хтось хоче знайти єдину причину біди і все на неї списати. Але будь-яку природну катастрофу викликає цілий комплекс причин. Можна зменшити вплив і наслідки стихії, але неможливо відмінити її. Наприклад, хіба можна зупинити зливи, коли за три дні випадає кількамісячна норма дощів?
Людям потрібно зрозуміти, що природа сильніша за нас.
Інша справа – що нині ведеться надмірна експлуатація природних і людських ресурсів. Ставлення до лісу не можна назвати господарським. Сьогодні намагаються якнайшвидше все перетворити на гроші. Але лісове господарство – не торгівля, яка може дати одразу значний відсоток прибутку. Лісові для відновлення потрібні десятиліття.
Відмовлятися від вирубування лісу – абсурдно. Навпаки, буковинський ліс можна перетворити на високоефективну складову економіки, але за умови правильного підходу.
Цифри
Загальна площа лісів області - 258 тисяч гектарів. Запас деревини становить 62,9 мільйона кубометрів, у тому числі стиглих і перестиглих – 16,9 мільйона кубометрів. Ліси області відзначаються високою продуктивністю, середній загальний щорічний приріст становить понад один мільйон кубометрів при 4,2 кубометра на один гектар покритої лісом площі.
За останні 10 років обсяги рубок зменшилися з 524 тисяч до 456 тисяч кубометрів. 2007 року рубки головного користування проведено на площі 1650 гектарів, заготовлено 386 тисяч кубометрів, поступові й вибіркові рубки проведено на 8034 гектарах.
До теми
Скільки рубають з одного гектара
При рубках головного користування з одного гектара земель держлісфонду в області в середньому вирубується 2,1 кубометра деревини (становить 43,7% щорічного приросту). Для порівняння: в Чехії рубають весь приріст, у Франції – 3,8 кубометра з гектара, Польщі – 4,3 кубометра, Румунії – 4,4 кубометра, Словаччині – 5,1 кубометра. (за даними обласного управління лісового і мисливського господарства).