З 1 січня 2015 на продовольчих ринках не можна буде торгувати м'ясом подвірного забою, домашнім молоком і сиром. Відповідний закон парламент прийняв ще влітку.

Але держава брала на себе зобов'язання з розробки та відкриттю мережі пунктів прийому молока і молочних продуктів від населення, а також точок по забою тварин. Наміри так і залишилися на папері, пише agravery.com

"Якщо заборона набуде чинності, то багато фермерів будуть змушені скоротити виробництво домашнього м'яса, молока і сиру. Український ринок тваринницької продукції просяде мінімум на 20%", — сказав президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Миркевич.

"Коли Україна вступала до СОТ, то взяла на себе зобов’язання наблизити вітчизняні норми показників безпечності до загальноприйнятих і хочемо ми того, чи ні — маємо йти цим шляхом", — сказав ІА "Агравері" голова Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

За його словами, що по закону все б мало одразу й запрацювати, але варто враховувати реалії України — частка виробництва молока в приватному секторі ще набагато більша, ніж на підприємствах. Для багатьох селян утримання худоби це єдиний заробіток, а значить питання ще й набуває соціального значення.

"Тому на мою думку слід очікувати рішення кабміну, або ВРУ, де буде йти мова про відтермінування умов через які фізичним особам забороняється продавати свою продукцію. На жаль, в нас економіка й політика дуже сильно переплітаються — цікаво буде дивитись, як мажоритарник буде пояснювати бабусі, яка за нього проголосувала, чому вона з 1 січня 2015 року не зможе продавати своє молоко", — говорить Марчук.

Як наголошує експерт, всі розуміють, що так не може тривати довго і хочемо ми того чи ні, але маємо перейти на нові умови виробництва продуктів харчування. І для того щоб захистити сьогодні селянина потрібно розвивати кооперативи. Саме наявність кооперативів гарантуватиме добросовісній людині отримувати свої прибутки, а переробним підприємствам — якісну сировину. Якщо ж все таки влада в країні зробить ще на деякий час відтермінування, то цей час потрібно буде використати з максимальною користю.

"Бо ми так і залишимося країною з великими нереалізованими можливостями по забезпеченню світу власними продуктами харчування", — резюмує Денис Марчук.

"Корова на селі — це годувальниця цілої родини. Частина продукції споживається в середні сім’ї, інша — у вигляді обробленого та необробленого молока та м’яса потрапляє на ринки міст та сіл. Без цього промислу селяни не виживуть на селі, навіть не зважаючи на великі витрати для виробництва того ж молока. — вважає керівник аналітичного відділу компанії "ДК Груп" Руслана Бутило. — Іншою стороною питання — є соціальна. Із значною девальвацією гривні реальні доходи зменшилися вдвічі, а отже ми відчумєо такий собі "ліфт у 90-ті" — відновлення дачного "руху", заведення худоби, щоб хоча б якось вижити".

На думку керівника напрямку "Розвиток ринкової інфраструктури" проекту "АгроІнвест" Миколи Гриценка, українському уряду варто взяти приклад з тих країн, де держава розробляє програму вирішення проблем сільськогосподарської галузі за принципом солідарної відповідальності за стан АПК.

"Держава повинна взяти на себе зобов'язання фінансово, організаційно та іншим способом посприяти створенню інфраструктури, що обслуговує тваринників, на 2-3 роки звільнити кооперативні забійні пункти від оподаткування, надати їм в лізинг необхідне обладнання. Це дасть їм можливість успішно увійти в бізнес, закріпитися в ньому", — підкреслив Гриценко.