Верховна Рада ухвалила закон про амністію у 2016 році, який поширюється і на учасників антитерористичної операції.

Відповідний законопроект №4255 підтримали 247 депутатів, щойно внісши документ у порядок денний.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій сказав перед тим: "Проект закону про амністію в 2016 році – це про амністію наших військовослужбовців, які пішли на фронт, інколи не маючи документів, наших "майданівців", в яких документи згоріли в "профспілках", і вони не мали на фронті достатньо документів, щоб зареєструватися".

"Щоб не допустити їх переслідування, нам треба цей закон прийняти. Нам треба не займатися демагогією й популізмом, а підтримати наших хлопців, щодо яких правоохоронні органи сьогодні ведуть слідство", – додав спікер.

Стаття 2 даного законопроекту, зокрема, передбачає:

"Звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов‘язаних з позбавленням волі, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій, обвинувачених, засуджених за вчинення злочинів, що не є особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров‘я особи, та не є діяннями, передбаченими ч. 2, 3 та 4 статті 408, статтею 410, ч. 2, 3 та 4 статті 411 Кримінального кодексу".

Стаття 6 законопроекту передбачає: "Звільнити від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців: а) засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості; б) засуджених вперше за тяжкі злочини, якщо вони на день набрання чинності цим законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання".

Закон також визначає інші підстави для амністії, а також коло осіб, до яких амністія не застосовується.

Виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.