Президент Петро Порошенко розпустив Верховну Раду сьомого скликання. Після того, як коаліція у ВР розпалася й місяць не було нової більшості, відповідно до Конституції гарант розпустив парламент.

"Склад Верховної Ради не відповідає політичним настроям української громадськості", – заявив Порошенко. За його словами, перевибори парламенту є вимогою більшості українців і однією з тих вимог, за які боровся Майдан.

"Серед нинішніх нардепів – десятки представників "п’ятої колони", які підтримували і підтримують терористів на Донбасі і є "представниками не того народу, який їх обирав, – заявив гарант. – Крім них – корупціонери, які ніколи не бувають у своїх округах, ледарі, які не відвідують госпіталі, не дбають про переселенців, не допомагають відновлювати зруйновані міста".

Він назвав парламентські вибори найкращою формою люстрації українських політиків.

Щоправда, політичним експертам й окремим парламентарям, опитаним "МБ", не дуже віриться, що кардинальні зміни у Верховній Раді відбудуться уже після 26 жовтня.

Від старого закону очікувати оновлення не варто

Незважаючи на висловлені Порошенком надії, що парламент має оновитися, різких змін та "справедливіших" облич у Верховній Раді виборці, швидше за все, не побачать.

На думку політичних експертів, старе виборче законодавство, прийняте ще за Януковича, навряд чи гарантуватиме те, що після цих виборів свої мандати отримають справді гідні люди.

– Незважаючи на те, що має відбутися оновлення Верховної Ради, я не думаю, що чинний механізм виборів дозволить забезпечити "відсікання" людей, які були дискредитовані або фактично належать до "п’ятої колони" в Україні чи представляють деструктивні сили, – вважає виконавчий директор Центру соціологічних досліджень "Софія" Володимир ЛУПАЦІЙ.

– Виборче законодавство не змінилося. А це можна охарактеризувати словом "самовідтворення". Тобто депутати самі себе туди заново хочуть обрати, користуючись війною, – каже політолог Олександр СОЛОНТАЙ. – Доки суспільство хотіло перевиборів, обранці їх не хотіли і так і не прийняли закон про відкриті списки. А коли розпочалася війна, і вони залишилися в тилу, політики старого фасону вирішили, користуючись війною і не змінюючи жодних правил, повернути собі мандати. Тому, звичайно, нова ВР на 70-80 відсотків складатиметься з депутатів попередніх скликань. Збереження цієї системи виборів гарантує нам гірший склад Верховної Ради, ніж теперішній. Чому? Бо посилюється бідність серед людей тоді, коли багатії отримують ще більші конкурентні переваги. А що таке вибори в округах? Це змагання "грошових мішків". А що таке вибори по списках? Це – закриті списки. Починаючи з шостого номера, кожне виборче місце продається.
Парламентарі теж вважають, що стара виборча система, за правилами якої відбудуться вибори – одна з ключових проблем, через яку чекати справжнього оновлення законодавчої влади навряд чи варто.

– Дуже погано, що ми йдемо на вибори де-факто із старим корупційним законом, – каже нардеп Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ. – Це призведе не до політичного очищення і люстрації, про що говорив президент, а до консервації чинної політичної системи.

На думку депутата, пропорційно-мажоритарна система призведе до того, що в будівлю на вулиці Грушевського знову потраплять 90 відсотків старих "мажоритарників".

Схожу думку має й народний депутат Микола ФЕДОРУК.

– Є небезпека, що наступна Верховна Рада може стати ще гіршою, ніж парламент сьомого скликання, бо вибори відбуватимуться за старим законом. Але це залежатиме від виборців, які повинні бути пильними і не продаватися за кілограм гречки, – сказав він.

Новий парламент до кінця каденції не доживе

Найімовірніше, що Верховна Рада складатиметься з шести політичних сил. На думку політолога Тараса БЕРЕЗОВЦЯ, "Блок Петра Порошенка", "Батьківщина", Радикальна партія Олега Ляшка, "УДАР" і "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка можуть утворити широку коаліцію. Натомість проект Сергія Тігіпка "Сильна Україна" (частина колишніх регіоналів) може стати опозицією. А у випадку, якщо на цих виборах буде введений 3-відсотковий бар’єр, то шанси потрапити до парламенту матимуть і представники Партії розвитку України Юрія Мірошниченка (частина колишньої Партії регіонів), і навіть комуністи. А ось "Правому сектору" та іншим молодим партіям нині доведеться ще потерпіти, бо потрапити до Верховної Ради їм на цих виборах, швидше за все, не вдасться.

Проте навіть така картина розстановки політичних сил може змінитися після виборів. На думку Олександра Солонтая, після великого скандалу всередині партії "Батьківщина", коли чимало ключових політиків вийшли з її лав, опозицією в новому парламенті, поряд із колишніми регіоналами, можуть стати й політики-"майданівці".

– Опозицією можуть стати як одні, так і інші. Скажімо, розкол "Батьківщини" означатиме, що одна частина цих депутатів будуть провладними, а інша буде в опозиції. Так само не відомо, яку позицію займе "Свобода", "Громадянська позиція" і Ляшко. Якщо ми говоримо "опозиція", то до кого? У нас же одні формують президентську вертикаль, а інші – коаліцію в парламенті та уряді. І це можуть бути дуже різні партії. Не виключено, що наступний парламент може бути в опозиції до президента. Але і це абсолютно не означає, що в більшість не може увійти та ж "Партія розвитку" чи "Сильна Україна". Бо йдеться про широку коаліцію в умовах війни. Тут Порошенко це може дозволити.

– Що стосується характеру парламенту восьмого скликання, він буде занадто радикальний, через це матиме протиріччя з президентом, – вважає Тарас Березовець. – Цей парламент однозначно не досидить до кінця своєї каденції – Порошенко так само його розпустить, і будуть ще одні дострокові вибори до Верховної Ради. Причому це може статися достатньо швидко – вже протягом першого року діяльності нового складу, оскільки економічна ситуація буде складною.

На Буковині штовхатимуть людей Порошенка

Вибори на чотирьох буковинських мажоритарних округах, швидше за все, відбудуться під знаком пропрезидентської політсили. Політологи кажуть, що щонайменше на двох округах перемогу матимуть кандидати, представлені "Блоком Петра Порошенка". Нині можна лише припустити, що по "мажоритарці" від президентської партії балотуватимуться і перший заступник голови ОДА Іван Рибак (котрий на попередніх виборах не пройшов до парламенту на 202 округу), і екс-кандидат від "УДАРу" на 203 округу Григорій Тіміш, і керівник обласного осередку президентської партії Володимир Куліш. Із Чернівців, найімовірніше, до ВР знову балотуватиметься Микола Федорук.
На думку політолога Ігоря БАБЮКА, якщо в екс-мера не знайдеться серйозного опонента у виборчій боротьбі, то шанси перемогти в нього чималі. А ось нинішній губернатор Буковини Роман Ванзуряк знову може потрапити до Верховної Ради – за списками партії "УДАР", членом якої він є.

"Мажоритарники" екс-регіонали Геннадій Федоряк та Артем Семенюк, очевидно, спробують свої сили у виборчих гонках під брендом партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" або "Партії розвитку України" Юрія Мірошниченка.

– Однозначно, Верховна Рада буде іншою, – каже Ігор Бабюк. – Чи буде якісно кращою? Якщо залишиться мажоритарна складова, а така ймовірність є, то не думаю, що вона буде набагато якісно кращою. Бо більшість округів будуть просто купленими. Не виключаю можливості адмінресурсу, який буде використовуватись на виборах під конкретну політичну президентську силу. Можемо очікувати змін. У парламент можуть увійти абсолютно інші політичні сили, але водночас прошарок негативу буде у ВР за рахунок мажоритарних округів.
Микола КОБИЛЮК

Чим запам’ятається парламент 7.0?

Ухвалив "диктаторські закони", визнані Європою найгіршими за кілька останніх десятиліть.
Після втечі Януковича парламент взяв на себе всю повноту влади для втримання ситуації в країні.
Перший парламент із фракцією націоналістичної партії ВО "Свобода";
Єдине скликання, в якому було розформовано фракцію Комуністичної партії.
Уперше стануть відомими декларації про доходи всіх народних депутатів.