Спортсменка, модель, студентка і просто гарна та щира дівчина – такою є майстер спорту з пауерліфтингу Євгенія Козак. Дівчині в грудні виповнився лише 21 рік, і за цей час вона встигла зібрати 16 нагород з цього виду спорту.

Нещодавно Євгенія взяла участь у чемпіонаті світу з пауерліфтингу за версією GPA GPF. Він відбувся у Києві. Чернівчанка перемогла у своїй ваговій категорії та виконала норматив майстра спорту України.

Більше двох років боролась із хворобою

Ще восени 2010 року лікарі виявили у юної спортсменки онкохворобу. Пухлина грудей виявилась доброякісною і виліковною. Але курс лікування забороняв займатись спортом.

– Ми тривалий час боролись за життя моєї бабусі, яка дев’ять років тому померла від раку, – згадує Євгенія. – Була ймовірність, що ця хвороба може виявитись у когось із найближчих родичів. Коли я у 16 років відчула проблеми зі здоров’ям, то дуже злякалась. Ми з мамою пішли в онколікарню зробити аналізи. Прийшли результати, і лікар попросив мене вийти з кабінету, залишившись наодинці з мамою. Коли мене через якийсь час покликали в кабінет, мама була вся у сльозах. Я теж не могла стриматись, вимагала у лікарів сказати правду.

– Мені і зараз важко про це згадувати, – ледве стримуючи сльози, говорить дівчина. – На щастя, це була доброякісна пухлина і добре, що виявили її на ранній стадії. Та попереду чекав виснажливий курс лікування. Найгірше для мене було те, що лікарі забороняли піднімати важкі речі. Про мій вид спорту можна було забути. Хоча, чесно кажучи, я спочатку трохи порушувала цю заборону і продовжувала займатись у спортивному залі. Навіть брала участь у регіональних змаганнях. Потім зрозуміла, що так не можна і зосередилась на лікуванні.

– То був найважчий період мого життя. До хвороби я багато займалась спортом, брала участь у різних конкурсах краси. Моя вага була 55-57 кг при зрості
175 см. А коли приймала ліки, то щомісяця ставала на кілька кілограмів важчою. Набрала за той час 20 кг. Навіть після завершення лікування вага продовжувала збільшуватись. У мене через це виник стан, близький до депресії. Було дуже важко.

Тягати штангу почала з 13 років

– Одного разу я вирішила, що досить себе жаліти і час зайнятись собою. Я сідала на різні дієти. Тижнями могла їсти лише рис. Відмовилась від солодкого, ввечері не їла взагалі. Почала більше займатись спортом. Обмотувала себе поліетиленовою плівкою і бігала біля будинку вночі, щоб ніхто не бачив. Скинула зайвих 20 кілограмів. І вже у жовтні цього року почала серйозно тренуватись. А у грудні поїхала на Чемпіонат світу. Там виграла у своїй ваговій категорії і склала норматив майстра спорту України.

– Як така тендітна дівчина почала займатись силовим видом спорту?

– Я була активною із самого дитинства, – зізнається Євгенія Козак. – Крім звичайної школи, я ходила у художню школу, на танці. Потім п’ять років вчилась у музичній школі, закінчила на "відмінно", грала на бандурі. Паралельно у школі я займалась різними видами спорту. У мене є дипломи з футболу, була нападницею в команді. Займалась легкою атлетикою, перемагала у бігу на різних дистанціях. Після закінчення музичної школи мені стало нудно, і я почала ходити на аеробіку. Там поряд був зал, де займались силовими видами. Там мене помітив мій майбутній тренер Микола Якович Онищук. Запропонував мені зайнятись пауерліфтингом.

– Я спочатку розсміялась, коли побачила, що це за вид спорту. Мені теж було незрозуміло, як така маленька дівчинка може тягати важкі гантелі. Я йому сказала, що одразу ж впаду під цією штангою. Але він наполіг, щоб я спробувала. Так і почала у 13 років тягати штангу.

– Пам’ятаю, в дитинстві у мене був сколіоз. І лікарі казали, що це вже на все життя. Через кілька місяців після початку моїх занять пауерліфтингом мій сколіоз зник.

Повернутись
у спорт допомогло нещасливе кохання

– Така активність не заважає особистому життю?

– Чесно кажучи, заважає. Як думаєте, чому я два роки не займалась спортом? Бо у мене тоді були стосунки. Я два роки зустрічалась із хлопцем, і все йшло до весілля. Його батьки мене сильно полюбили як майбутню невістку. Разом ходили на весілля його друзів і родичів, так само і моїх. І я повністю віддалась цим стосункам, були плани на власну сім’ю, дітей. Уже й не думала, що далі буду продовжувати займатись професійним спортом. Але не даремно кажуть, що все, що робиться – на краще. Ми з ним розійшлись. Після цього я почала серйозно займатись собою і зараз маю такий хороший спортивний результат.

– Твої враження від нещодавнього чемпіонату.

– Дуже сильно переживала. У нас штанга – це твій ворог, якого потрібно побороти. Налаштовувалась на це різними методами. За кілька днів до змагань я повністю змінююсь. Із балакучої і життєрадісної стаю якоюсь, може, злою до оточуючих. Дуже зосереджена на перемозі. Усе склалось добре. Керівник федерації пауерліфтингу мені запропонував стати суддею на найближчому чемпіонаті Європи. Він буде теж у Києві вже цієї весни. Уже працюю над цим.

– Що можеш порадити спортсменам-початківцям?

– У мене є мета відкрити власну спортивну школу для дітей. Знаю, що якщо поставлю собі якусь "планку", обов’язково маю її подолати. Хочу, щоб більше дітей вели здоровий спосіб життя замість розпивання спиртних напоїв і вживання нездорової їжі. Тим, хто хотів би займатись будь-яким видом спорту, пораджу займатися пауерліфтингом. Він дуже багато дає. Обов’язково потрібно слухати свого тренера. Без правильно поставленої техніки ви нічого не досягнете. 
Віталій ОЛІЙНИК

З ДОСЬЄ "МБ"
Козак Євгенія, майстер спорту України з пауерліфтингу.
Народилася 3 грудня 1993 року у Чернівцях. Закінчила школу №31, музичну школу №3, модельну школу Showtime, Чернівецький політехнічний коледж, кафедру будівництва. Наразі закінчує ЧНУ імені Ю. Федьковича з цієї ж спеціальності.