75-літній Серафим Синицький усе життя грає у волейбол. Він входить до ветеранської збірної команди України з волейболу. Брав участь у Всесвітніх та Європейських іграх серед ветеранів у США, Канаді, Фінляндії, Австралії, Франції, Італії. Здобув чотири золоті, дві срібні та одну бронзову медалі.

Із Серафимом Михайловичем кореспондент molbuk.ua зустрілася у день його ювілею на волейбольному майданчику, який він поливав водою зі шланга.

"Готуюся до турніру, – пояснив ювіляр. – Навіть не віриться, що вже 75. Почуваюся молодим і здоровим завдяки волейболу, який допомагає мені тримати себе у спортивній формі. Сьогодні вранці встав і почав думати, що маю зробити: підготувати майданчик до гри, перевірити, чи все готове до банкету (сміється, – автор). Постійно телефонують, вітають. Мені приємно, що не забули, що пам’ятають".



Волейбол став сімейним захопленням Синицьких. "Дружина Катерина – колишня волейболістка, – розповідає пан Серафим. – Старший син Сергій теж виступає за ветеранську збірну України у своїй віковій категорії. Ми обидва здобули золоті медалі на Всесвітніх іграх 2013 року, що відбувалися в італійському місті Туріні. Молодший Анатолій – кращий зв’язковий гравець в чернівецькій волейбольній команді. Внучка Анастасія – капітан команди з волейболу обласної ДЮСШ. Сьогодні виставляю сімейну команду. Разом зі мною гратимуть два мої сини і невістка. Мала ще бути внучка, але вона поїхала у справах. Замість неї буде мій вихованець".

Нашу розмову постійно переривають люди, які вітають ювіляра.



– Серафим Синицький – це легенда ветеранського волейболу Буковини. Це людина, яка має набільше титулів міжнародного та республіканського рівнів серед усіх ветеранів волейболу, – запевнив викладач ЧНУ, член ветеранської команди Леонід Підкамінь. – Серафим у 1996 році створив першу команду ветеранів з волейболу в номінації 40-49. А потім сформував команду із 55-річних, які стали чемпіонами Кубку України. Пізніше були 60-літні, які брали участь у всіх республіканських та міжнародних змаганнях, завжди займали призові місця. Зараз наша команда вважається однією з найстарших на теренах України. Все це – заслуга Серафима Михайловича. Він нас організовує таким чином, що болить щось чи ні,робота не робота, а мусиш йти на тренування, якщо Синицький сказав. Хочу побажати йому, аби його шия не згиналася від тих медалей (сміється, – автор). Щоби він продовжував грати у волейбол і мав ще десятки міжнародних нагород. І щоби продовжував свою тренерську роботу. Він уже виховав чемпіона України серед школярів.





Повну версію публікації про Серафима Синицького читайте у газеті "МБ" у п‘ятницю, 25 серпня.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram