Дротовим радіо, яке за радянських часів було чи не в кожній домівці, нині користується все менше людей. Тож найпоширеніший колись засіб сповіщення населення фактично зник. Вмонтована державна система оповіщення, яка встановлена в управлінні цивільного захисту та доводить сигнал від керівника ОДА до голів РДА, також застаріла – ще 1975 року. Все це змушує шукати нові способи попереджати людей про надзвичайний стан.

За словами начальника управління цивільного захисту населення ОДА Олексія ГАЙДАЯ, одним із найбільш поширених видів оповіщення нині є ФМ-станції.
– Наразі в нас є домовленість з усіма радіостанціями, які працюють у діапазоні ФМ. Наш черговий передає інформацію до диспетчерів чи працівників станцій. Радіо й досі часто лунає в салонах автомобілів, в офісах, в громадському транспорті та навіть на вулицях. Тож із великою ймовірністю повідомлення про надзвичайний стан вдасться донести, – каже О. Гайдай.

Управління вже має досвід такої співпраці – ФМ-станції передавали штормові попередження. Проте, за словами пана Олексія, це поодинокі випадки – на щастя, серйозні негаразди останнім часом траплялися рідко.

Лихо не трапляється неочікувано
У разі ймовірності стихійного лиха місцева влада застосовує державну систему оповіщення через гучномовці та додатково направляє листи головам райрад і РДА, які передають повідомлення далі – очільниками сільських, селищних, міських рад, а також об’єднаних територіальних громад.
– Для цього ми маємо певну фору – лихо не трапляється неочікувано. Тож громади встигають отримати сповіщення та підготуватися до надзвичайної ситуації, – розповідає керівник управління цивільного захисту ОДА.

За схожим до переднього принципом дій й система смс-сповіщень. Такі повідомлення керівництво ОДА передає керівникам управлінь, департаментів та відділів органів влади. Ті інформують свої підрозділи і так далі – до низових ланок.

Щоправда, цей засіб оповіщення досить обмежений – до пересічного громадянина інформація у такий спосіб може і не потрапити. Він слугує для попередження працівників державних органів, які вже власними засобами повинні сповістити свої громади. Наприклад – через комунальні служби, які мають гучномовці, а також інші служби: поліцію, "швидку", рятувальників.

– На випадок надзвичайної ситуації державного чи обласного рівня у нас є доступ до ефіру на державній телерадіокомпанії. У такому разі, всі місцеві телеканали та радіостанції припиняють своє мовлення та транслюють виступ голови ОДА, його заступника або керівника служби з надзвичайних ситуацій, – каже Олексій Гайдай.

Церковні дзвони не використовуватимуть
Також в управлінні думають над додатковими способами сповіщення. Адже в сільських, особливо гірських, районах є певні труднощі з цим. Там чи не єдиним надійним засобом розповсюдженням термінової інформації є дротове радіо. Проте система радіоточок постійно зменшується.

Спеціалісти навіть розглядали можливість застосування примітивних засобів. Таких, як, наприклад, церковні дзвони. Але ця нібито проста система оповіщення викликає чимало організаційних труднощів. По-перше, це потрібно узгоджувати з головами відповідних рад. Далі – до кожного жителя потрібно довести чималу кількість інформації.

– Для початку те, що церковні дзвони є системою оповіщення. Крім того, кожне лихо у такому разі буде означати певну кількість ударів у дзвін. Наприклад, повінь – 6, а землетрус – 10. Уявіть ситуацію: умовна Марічка була заклопотана й пропустила 4 удари. Виходить, що вона почує лише шість ударів та почне готуватиметься до повені. У той час, як насправді потрібно очікувати на землетрус, – каже О. Гайдай.

Проте кожна місцевість має свої особливості. Сільська справді більш обмежена в системах оповіщення. Але й видів катастроф там значно менше. Переважно це лісові пожежі та селеві потоки. Міста краще оснащені системами сповіщення, проте й можливих надзвичайних ситуацій там може бути значно більше. Зокрема й такі, які не можна передбачити: техногенні катастрофи, соціальні лиха, хімічні забруднення.