Днями кореспондент "МБ" побувала у столиці сусідньої Молдови Кишиневі. Із деякими місцевими мешканцями вдалося поспілкуватися про політику, економіку та зміни, які відбулися там після президентських виборів.

Перше, на що звертаєш увагу в Кишиневі, – мова, якою спілкуються місцеві. Враження таке, що людей, які спілкуються молдовською, там менше, ніж у Чернівцях. Тобто більшість – російськомовні.

"Молдовська? Нєт, нє понімаю"

– Ні, ні, якщо хочете щось запитати, питайте російською, "рідної" я не розумію, – каже мені місцева жіночка. – У нас тут взагалі мало хто спілкується молдовською, і цим вже нікого не здивуєш. Більше російської, бо так всім зручніше, особливо старшим людям. Малечу у школі стараються вчити нашої мови, і це правильно, а нам вже пізно.



Питаю її, що цікавого можна побачити у центрі Кишинева людині, яка туди приїхала вперше.

– Ну, підніміться трохи вище. Ви ж бачили там площу велику, а біля неї гарний парк? Там дуже гарний пам’ятник Штефану чел Маре. А поруч наш парламент – велика будівля. Гарна тут алея, як у Парижі. І своя Тріумфальна арка в нас є, – усміхається жінка, показуючи рукою на ще одну архітектурну пам’ятку у центрі. – А так ще погуляйте, може, ще щось знайдете. Або можете сісти у будь-який транспорт, що тут їде, і з вікна подивитися на місто.

Помітила, що графік руху в них дуже щільний, і транспорт відносно новий.

– Кожні 5-7 хвилин щось їде, тож довго на тролейбус чекати не доведеться, – каже мені молодик. –Так, тролейбуси в нас є нові, та це ж не за наші кошти робилося. Та людям все одно, які кредити бере країна і у кого. Головне, аби зручності були. Та повірте, така ситуація не по всій країні. Не забуваймо, що це столиця. Насправді ми недалеко відійшли від радянської системи. Мені тут не подобається, я хочу переїхати в справді європейську країну, – ділиться зі мною думками студент Марчел МИНДРУ.



Хлопець часто буває в Україні, адже тут у нього живе багато родичів.
– Знаю трохи вашу політичну ситуацію. У мене є родичі у Києві, тож реальну картину вони мені трохи розповіли, і я їм вірю. Не можу сказати, що у нас все розповідають так, як є насправді. Молдова ж старається з "братським народом" не сваритися, – сміється хлопець.

"Не було за кого голосувати"

Про нещодавні президентські вибори місцеві погоджуються говорити не дуже охоче. Кажуть, вони відбулися і результати досить очікувані.
Бармен в одному із закладі у центрі Кишинева розповів, що варіантів, за кого голосувати, у них не було.

– Спочатку я теж скептично ставився до цієї кандидатури (нинішнього президента країни Додона, – авт). Та потім подумав і зрозумів, що голосувати більше й нема за кого. Люди ніби задоволені. Трохи змінилися політичні орієнтири. Наші вже дуже проти приєднання до румунів. Якось обійдемося, – каже він.



Хлопець зауважив, що у Молдові дуже багато туристів із різних країн.

– Виявляється, ми цікаві світові. У цьому закладі були і американці, і французи, й італійці. Бувають і жителі більш колоритних країн. А українців тут особливо багато. Всі чомусь кажуть, що у нас ціни вищі. Мабуть вони мають рацію. Я сам часто буваю в Одесі, і різниця відчувається. Можливо, підвищені ціни у нас тому, що це столиця. А люди порівнюють з містами, звідки приїжджають вони, – вважає бармен.
Місцеві, які були в Україні, стверджують, що ціни на деякі продукти можуть бути в них і удвічі вищими. Та запевняють, що у інших містах Молдови ситуація зовсім інша.

– Подивіться на курс валют. Один лей – це 1,5 гривні. Ціни трохи вищі, але й лей цінніший. Тому тут за 100 лей ви купите трохи більше, ніж в Україні за 100 гривень. Це якщо говорити про столицю.



Про Україну у Кишиневі знають досить багато, місцеві часто їздять до нас. До речі, одним із популярних маршрутів є Чернівці, Калинівський ринок. Молдовани часто скуповуються у нас. Найбільше везуть від нас харчі.

Діана ВАТАМАН

Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook