Чернівчанин Отто СТАШКЕВИЧ, який понад півстоліття викладав хімію у вузах, останні кілька років "воює" з сусідом, який поверхом нижче облаштував взуттєвий магазин.

Чоловік розповідає, що підприємець кілька років тому переїхав із сусіднього під’їзду у приміщення під його квартирою на вулиці Головній, 104. І з того часу у нього почалися проблеми зі здоров’ям – через виробництво деталей до взуття, як він стверджує.

"Виявилося, що то не магазин, а якесь виробництво, міні-завод. Він (Іван Середюк, власник приміщення на першому поверсі, – авт.) вночі починає кадити, щось мішати, і це потрапляє в мою квартиру, оскільки перекриття пропускає топкові гази. Влітку я відкриваю кватирку. Тепер же зима, все зачиняю, і воно починає мені кадити. Якщо в нього чотири вентиляції, значить там щось дуже шкідливе є, – розповідає Отто Михайлович. – Я скаржився мерові, в ЖКГ п’ять-шість разів був. Результату жодного".

За словами Отто Михайловича, проблеми починаються вночі: тоді з вентиляції в його помешканні чути сильний запах і гудіння.

"Він замість стандартної стелі поклав пластмасу, яка десь пропускає. В інших таких проблем немає. Раз я пожежну викликав, коли він сильно накадив. Я тоді помилку зробив, що зразу стукнув йому, а потім викликав. Він включив вентиляцію, і коли приїхали пожежні, вже нічого не було. Каже: "У мене все в порядку". Дві комісії працювали, і замість того, щоби його "лікувати", "лікували" мене, що то неправда.

Пенсіонер бачить вихід із ситуації у тому, щоби проблему засвідчили свідки. "Але для цього треба караулити вночі", – додає.

Скаржиться він і на проблеми зі здоров’ям, причину яких бачить саме у "шкідливому" сусідстві: "За той час, що він має той магазин, я маю хвороби: легеневі, печінка сильно мучить, підшлункова. Як він перший раз пустив ті топкові гази, у мене обличчя почервоніло. Він вночі насмердів, я прокидаюся – голова болить. Починаю стукати по підлозі, що "перестань там смердіти". Перестав. Через півгодини – чистеньке повітря: через вентиляцію все це видуло. Я спочатку викликав санепідстанцію, зробили аналіз в моїй хаті на формальдегіди. Знайшли перевищення. Але наступна комісія, яка зробила аналіз і у нього, і в мене, виявила, що немає нічого".

"У мене є всі дозвільні документи"

"Тут немає виробництва, тут тільки магазин", – стверджує власник Іван СЕРЕДЮК. У його приміщенні – легкий запах гуми, по обидва боки – стелажі з гумовими підошвами чи капцями.

"Хоч в якійсь хірургії ви бачили такий стан приміщення?Те, що він каже, це його особисті проблеми. Є для того законодавство, є норми, є всі дозвільні документи. Які питання можуть бути? Була комісія 20 осіб, і не один раз. На початку року їх було три. Тема закрита, – каже.
Якщо в сусіда виникають претензії, пан Середюк радить знову звертатися до фахівців. "Крім нього, ніхто не скаржився. Хай бере комісію, хай беруть проби повітря. Система вентиляції стоїть, яка коштує понад 20 тисяч євро, і всі матеріали відповідають санітарно гігієнічним висновкам", – запевняє підприємець. Це підтверджують і документи, надані molbuk.ua Отто Сташкевичем, зокрема відповідь на звернення до департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин та Шевченківської районної ради міста за 2015 рік, у яких "зауважень щодо порушення щільності міжповерхового перекриття не було".

"Він має труїти мене до смерті"

Пан Отто зауважує, що 20 грудня у Верховній Раді розглядався законопроект про заборону господарської діяльності в багатоквартирних будинках. Його будинок на три десятки квартир має підпадати під дію цього закону.

"Але мені кажуть, що закон зворотної сили немає, і виходить, він має труїти мене до смерті, – продовжує Отто Сташкевич. – Я знаю, що таке взуття сьогодні. Штучна шкіра робиться на основі поліхлорвінілової смоли. Знаєте Калуш? Це ж зона екологічної катастрофи, бо там було виробництво хлорвінілу, а потім полімеризації поліхлорвінілової смоли, а потім з неї на інших заводах роблять штучну шкіру. При експлуатації така шкіра розкладається з виділенням хлорвінілу, який є канцерогеном. Колись я возив студентів туди. Директор заводу, начальник хлорвінілового виробництва померли від раку, і це тільки з начальства. А що зі звичайними робітниками?

Далі – гума, з якої теж роблять взуття. Для полімеризації використовується тіурам дисульфід. Знаєте, що таке таргани? Це такі життєлюби, жеруть все. Для того, щоби їх знищити, використовується тіурам. Так от, років три-п’ять тому зникли таргани. У сусідів теж пощезали.

Це два приклади. А що він ще там робить – одному Богу відомо".

"Навіть якщо там є склад, має бути певна санітарно-захисна зона, – стверджує колишній хімік Тимофій ДАНИЛЕЙКО. – Взагалі дивуюся, як таке може бути на першому поверсі будинку. При виробництві або ремонті взуття можуть використовуватися шкідливі сірка, розчинники, клеї, аміак. Навіть якщо таке взуття стоїть, зберігається, тим паче в таких об’ємах, у теплі деякі речовини випаровуються, тому вплив може бути шкідливий. У таких випадках потрібно обов’язково звертатися до відповідних органів, екобезпеки для аналізів вмісту шкідливих речовин у повітрі".