Чернівці все більше нагадують старий поганий радянський колгосп. Довкола неврожай, на фермі здохли останні три корови, п’яний конюх ледь не втопився у силосній ямі, а голову колгоспу викликали у райком через анонімку про "аморалку" з доярками, яким вже нікого доїти. Всі ж інші тим часом безперервно проводять збори – у клубі дим стоїть стовпом, а довкола клубу стійкий запах сечі та екскрементів – старий дерев’яний туалет неподалік зас..али вже доверху. Та у Чернівцях це все називається гордо – місцева політика. Її ціль проста і примітивна як організм амеби – щось молоти і комусь гадити, аби лишень тебе не забули – спонсори, начальство, журналісти і родичі, які вже давно втратили надію, що з тебе буде щось путнє, окрім "патякала-балакала".

***

Схоже, прапор "румунської загрози", яка безнадійно довго, але через це ще страшніше, нависає над Буковиною, переходить із чіпких та все ж вже трохи ослаблених рук Петра Дмитровича в не менш надійні, а до того ж найрідніші для нього руки - Ольги Петрівни. Так що "румунська загроза" нам від нині "і прісно і навіки віків" не грозить. Тож як воно було... Депутат обласної ради від "Самопомочі" Ольга Кобевко страшенно засмутилася, що під час фестивалю маланок Чернівці заполонило море румунів, а скрізь звучала лише румунська мова. Отаке щось вона написала у соцмережі у коментах під обговоренням фестивалю: "Ольга Кобевко Бо так у нас все, що особисте , то важливіше держави... А в Румунію нас тягнуть, і то двома руками…. Ольга Кобевко Зараз на основних площах лише румунська мова… Ольга Кобевко Прямий ефір "Чернівці"…"

Воно ніби може і так. Мають ті румуни свої народні колективи, бережуть традиції, може п’ють у своїх селах трохи менше (на пару грамів), то і наробили усяких коней троянських, півників і ведмедів та привезли показати чернівчанам. Чи до Бухареста мали то везти? Та й живе їх тут понад 20 відсотків – громадян України. Так що навряд чи везли вони сюди троянського коня і його "гарнізон" з окупаційною ціллю. Але питання не в них і не в планах захованих у приміських кукурудзах агентів спецслужб сусідньої держави відхопити ласий шмат Чернівців (особливо той, де Калинівський ринок, тоді у нас тут кожен другий - агент). А в тому, де це поділися наших сотні колективів області, які мають звання народних? Де традиції їхньої Маланки на вулицях Чернівців? Де кінь Сагайдачного із Хотинщини? Де "хлопці Довбуша" із Карпат? Де постановки народних казок Північної Бесарабії, Путильщини чи Заставнівщини? Нема? Доїдають холодець новорічно-різдвяний, аби не скис? Чи оті дядьки у старих жіночих трусах і перуках - то і є Маланка буковинських українців? Може й так… Тоді нема чого на румунів нарікати. Хто що має, те й показує. Тож, дорогі буковинці, спокійно доїдайте холодець і спіть теж спокійно. На псячу маму ми здалися тій Румунії – тим більше такі, які ми є. Не прийде вона сюди, не сподівайтеся. Тим більше, не вони наші паспорти роблять, а чомусь ми їхні. І чого би це? Видно, така наша стратегія – на противагу румунській державній окупації ми будемо туди проникати індивідуально і розвалювати усе із середини. Тим більше, досвід неабиякий є.

***

Схоже, що ота бідна "Самопоміч", чи то народилася під нещасливою зіркою, чи був той день понеділком (хоча, для наших партій - усі дні понеділки), але із колись такої обнадійливої, веселенької зелененько-біленької партії вона перетворилася у традиційне українське кубло павуків, які взялися перманентно з’ясовувати між собою стосунки. Так, цього тижня цим зайнялися депутат облради від "Самопомочі" Ольга Кобевко та депутат міськради від тієї ж партії Аліна Олевич. Суперечка між депутатками виникла 16 січня ввечері на Facebook-сторінці депутата облради Ольги Кобевко. Зокрема, Кобевко у коментарях розкритикувала депутатів, які останнім часом виставляють у мережі селфі з громадського транспорту (а як же інакше, це ж для них неабияка подія – на рівні із власним одруженням, першою шлюбною ніччю, чи відвідуванням Петрівського ярмарку, от і селфляться). "Депутати справді цинічно перетворюють нашу буденність на свій піар, і то не значить хто з якої партії, потрібно поважати звичайних людей", - написала Кобевко. На її коментар відреагувала колега з міської ради Аліна Олевич, котра поцікавилась у Ольги: "А я яка людина?".

На це Кобевко відповіла: "Ти - людина "Рідного міста". "Я - людина своїх виборців і всіх чернівчан!", - заперечила Олевич.

"Ні, Аліна, ти, на жаль, людина іншої партії, але не "Самопомочі"...", - додала О. Кобевко.

Отак то… А всі ж думали, що Аліна і "Самопоміч", як Маркс і Енгельс зі своїм "Маніфестом" - навіки разом. А ти дивися, що робиться… І за всім виглядає хитра фізіономія Продана (і коли лишень він їсть і спить?). Ніби якийсь кардинал Рішельє за міською фіранкою стоїть… Хоча. До речі, браття і сестри із "Самопомочі"! А що, восени 2015 року ви не знали з кого формують виборчі списки вашої партії? Чи ви не дивилися сюжети на телеканалах, де вони працювали, і не знали чиї вони родичі? Чи до того вони були інопланетянами і не жили у Чернівцях? То ж браво, Василь Сафронович, якщо ви вже й на Марсі свою колонію проспонсорували – Ілон Маск тихо курить контранбандну "Приму" біля румунського кордону. Так що, дорогі браття і сестри-самопомічівці, як то кажуть, пізно пити "Боржомі", коли печінка випала у трусенята. Бачили очі, кого обирали, з ким поруч на з’їздах, політрадах і конференціях сиділи і сидите, то ж їжте, хоч повилазьте.

***

Множиться молодими політичними талантами славна чернівецька земля. Ой множиться. Ніби холєрний вібріон хтось у Прут запустив.

От молодий депутат міськради від ВО "Свобода" (і ця, очевидно, у понеділок уродилася) Андрій Ілюк, вирішив продовжити безнадійну справу свого опонента Максима Бурбака (хоч з якого це переляку Ілюк і Бурбак - опоненти, очевидно, не знає й Далай-лама) і пообіцяв, що якщо міськрада не введе мораторій на ріст тарифів на проїзд у громадському транспорті (ех, перевівся у базарних Чернівцях справжній пролетаріат, а то був би він у тролейбусному депо чи у фірмах-перевізниках, то витряс би Андрійка з штанців прямо у сесійній залі, провіз би на розбитому троліку чи старому "ПАЗіку" Головною і здав би в якийсь ДНЗ на довиховання), то він вимагатиме у мера Каспрука, аби той звернувся до ВР з вимогою розпустити Чернівецьку міськраду. Тобто ви зрозуміли? "Звернутися зі зверненням, аби той звернувся зі зверненням до тих, аби ті звернулися до того, а він до отої, аби та у того запитала, коли і як він запитає у того Самого, як він ставиться до отого звернення від тих, щодо питання звернення від інших"… "А пішли ви нах...", - скаже той. – І так голова болить". І буде це в акурат десь під осінь 2020 року, тобто напередодні наступних місцевих виборів. А до того три роки усі показуватимуть і розказуватимуть : "А Ілюк сказав то!" А при цьому він ще й голосно крякнув… А Каспрук йому відповів то.. А що він думає насправді, то так і не сказав, бо то думає, насправді, не він, а Бурбак.. А Березюк відповів: "Задовбали ті Чернівці!" А тут йому: "Та ми тут кручє всіх, бо наша діжка лайна найглибша, найтепліша і ніде не протікає". І так із дня у день, із місяця у місяць, із року у рік. І пофіг їм, що "десь там" бідність і нещастя, корупція і війна, Путін і криза. Тут вони… І поки тут будуть "вони", то ото "десь там" ніколи і нікуди не зникне.

***

На майдані біля лазні революція іде… Хай Василь, усі гукнули, за отамана буде… Телеведучий Василь Забродський у прямому ефірі телеканалу "ЧП" (свій він профукав, хоча думає, що то у нього відібрали – з такими думками легше жити) сказав, що у випадку повстання проти нинішньої влади, він знає "де брати зброю", і по яких адресах він завітає. Гостем у Василя Івановича був не менший революціонер (тут навіть Фігаро, Сен-Жермен і Каліостро відпочивають) – претендент на посаду першого заступника голови ОДА Руслан Панчишин.

"…треба було знищити фізично пару сотень чиновників. І отоді наступники би думали, що робити далі", - розумно, гуманно і толерантно висловився 50-річний досвідчений телеведучий, батько трьох дітей і дідусь онуків. На це Панчишин не менш резонно, ніби тільки що прийшов не з теплої ОДА, а з барикад Красної Прєсні, зауважив, що у випадку ймовірного наступного протистояння проти влади "не буде дерев’яних щитів": "Буде більш жорстокіше і принциповіше". На це телеведучий зі знанням справи, як справжній Че, зауважив:"Ну я точно знаю, де брати зброю, якщо почнеться… От я точно знаю. І більше того – я навіть знаю, що я буду робити конкретно – по яким адресам завітаю. Але це такий ніби напівжарт…". Отак поговорили. Що перед тим їли, пили, чи курили, чи були не наїджені, не напоєні і не накурені, не знаю. Але ні довідок, ні "справок" телеглядачам не показували. Тож можемо вважати, що це був не "95-й квартал", не зйомки серіалу за повістю "Палата №6", а аналітична телепрограма. А, відповідно, й запитати тих, хто сидів то той бік телевізора: "Хлопці, чи прикидаєтеся, чи такими вродилися?" А раптом вже десь є списки, куди занесли вас, чи ваших рідних? Чи ви як у тому анекдоті: "А нас то за що"? А так просто, аби знали. У того машина велика і гарна, а в того жінка суперова, а той просто краще живе, ніж три сусідніх хати… Або раптом ті, по чиїх хатах, ви збираєтеся ходити, вже підготувалися, або готуються? Думаю, хлопці, що таки готуються, аби вас зустріти… А гарантії нема, що стріляють вони кривіше за вас, або не виглядають такими героїчними, як ви у телевізорі. Там, на порозі своєї хати, вони, Василю Івановичу, будуть зовсім іншими. Тож дуже би не хотілося, аби у меню української революції з’явилося нове блюдо "Дурень, тушкований у дерев’яному ящику". Так що коли лізете у телеефір, то подивіться перед тим хроніки революцій: російської, китайської, румунської, сірійської і десятків інших. А тоді сідайте у студію. А власнику "ЧП" привіт: "Василю, коли випускаєш когось в ефір, то подивися, чи має він "справку" і подумай, що коли "Щось" почнеться так, як "Хтось" "накручує", то у тебе скільки усього, що якісь сараки будуть мати за що їсти і пити та куди дівок водити ("а дєвочєк нашіх вєдут в кабінет", чув таку похмуру пісеньку?) не один тиждень. І великим щастям буде звідси без усього отого тяжко нажитого, намноженого і нахапаного звалити живим". Хоча, про що це я… Може це вони такі неадекватні, що думають, що тими революціонерами будуть саме вони. Ой, тримайте мене двадцять, бо трісну від реготу… Справжніх революціонерів у нашому місті можна порахувати по пальцях однієї руки (боюся, аби у них вже не було тих списків із Василями, їх майном та адресами). І серед цих революціонерів точно нема ні Забродського, ні Панчишина.

***

… Згадав. Ще цього тижня відбулося громадське обговорення щодо виділення ЄБРР Чернівцям кредиту на закупівлю нових тролейбусів у сумі 8 мільйонів євро. Перед тим депутат Ковалюк (який наразі ще в зимовий період не зайнятий роботами із копання тунелю під аеропортом), заявив, що банк намагається нас перетворити в "аборигенів" чи "неандертальців" (цікаво, що між ними, на думку депутата, спільного і до якої категорії цих істот він відносить себе – економіста з кандидатським дипломом). Тож було зрозуміло, що частина депутатів міськради, які ЄБРР плутають із "банком Митра із Синьківа", або "кешем маліни", на громадському обговоренні постануть в всій своїй красі. І пацани не підвели. Тому видовище було геть огидним. Думаю, воно ввело представників банку у глибокий шок і ступор. Якщо вони вели відеозапис, то цей серіал стане хітом і у штаб-квартирі банку в Лондоні, і в усіх представництвах від Ісландії до Південної Кореї. Причому, хітом, який ніколи не старітиме, як класичний "Броненосець "Потьомкін". Бо таких, вибачте, невігласів, яких їм довелося почути (це не стосується тих адекватних людей, які намагалися висловити обґрунтовану позицію), вони навряд чи ще десь побачать і почують. Тож на місці ЄБРР я би Чернівцям кредиту не давав. Не лише на тролейбуси, а ні на що... А списки найбільш активних учасників клоунади розіслав би не лише по усіх міжнародних фінансових структурах, які рятують Україну від остаточного фінансового і комунального колапсу, а й по посольствах усіх країн, засновників банку – ЄС, США, Канади, Японії. Сінгапуру і десятків інших. На всяк випадок… А раптом комусь віза потрібна. От захоче якийсь чернівецький "борець із міжнародним фінансовим імперіалізмом" Бешлей кудись поїхати повчитися демократії чи погріти на сонці якийсь орган, а тут бац – відмова. І путівочка на відпочинок – у трудовий табір Північної Кореї: "Горсточка риса зажата в руке, корейцы на работу идут… Горсточка риса зажата в руке – корейцы с работы идут". Але де ж там. Будуть же і вчити демократії, і переконувати, і розповідати, і їздити сюди, і возити туди, показувати все. Та хіба ж вони знають у своїх Лондонах і Вашингтонах, що таке пацанське підворіття, де виросло покоління нових чернівецьких політиків? Це ж навіть не цілий світ, це ж навіть не ідеологія. Це –релігія. Релігія, де із політичних і економічних цінностей Лондона, Вашингтона, чи Парижа, носієм яких є ЄБРР, визнаються лише фунт, долар та євро – папірці такі кольорові. Тому підворіттю і не треба ЄБРР, кредитів, прозорих тендерів, технічних умов, пояснень експертів, приїздів консультантів. У підворітті темно, єдина лампочка розбита, зі стелі капає якейсь лайно, а під стінами притиснулися його завсідники, які думають, що звідти контролюють весь світ - свій двір, місто, країну, Всесвіт, ЄБРР, МВФ, ядерну програму Ірану і навіть офіс Ляшка. І їм не треба нічого – ні тролейбусів нових, ні світла у підворітті, ні нових труб, аби на голову не капало лайно. А поділити "нажите" на своїй корупційно-політичній ренті вони можуть і там—при світлі ліхтарика чи запальнички. То хто то є? Аборигени, чи неандертальці?

Олександр МОСТІПАКА

Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook