Кабріолет "Волга" ГАЗ-21, який має 53-річний Віктор Скиданюк, – єдиний на Буковині. Він зробив його із купи металобрухту, витратив тисячі доларів на запчастини.

Уперше свою відновлену красуню колекціонер показав на виставці ретро-автомобілів, що відбулася на день Незалежності. Вона викликала справжній фурор. Відвідувачі оглядали довгий білосніжний кабріолет з усіх боків, ставали в чергу, щоби сфотографуватися в ньому. Особливо раділи діти, яким дозволили покрутити кермом. "Можна сказати, що презентація моєї "Мерлін Монро", як любовно називаю її, вдалася. Почуваюся щасливим, що людям сподобався мій автомобіль. Другого такого на Буковині немає, – запевнив пан Віктор. – Я вклав у цю машину багато любові та праці. Відновити її мені допомагали син та колеги по роботі".



Якось товариш запропонував Вікторові купити стару "Волгу" моделі кабріолет. "Спершу я відмовився, бо це дуже тяжка праця відновлювати таку машину, – пригадує чоловік. – Але сини просили: "Тату, ми що – не зробимо її чи рук у нас немає". І таки умовили. Заплатив 300 доларів. Але це була не машина, а купа металобрухту. Один чоловік, який бачив її колись, підійшов нині до мене і сказав: "Я не вірив, що колись ти зможеш зібрати цей автомобіль".

Кілька років кабріолет простояв у гаражі. "Не вистачало на нього часу і грошей , – зізнався пан Віктор. – Довелося позичити дві тисячі доларів. Ми вдень та вночі збирали цю машину протягом чотирьох років. Навіть дружина ревнувала до неї. Казала, що більше люблю цю машину, ніж її (сміється, – авт.). Допомагала вся станція автосервісу, де ми працюємо з Андрієм. Запчастини шукали по всій Україні, на базарах, в Інтернеті. Там придбали ковпачки, там вемпери, там ручки… Син записує у блокнот усі витрати. Загалом вийшло десь п’ять тисяч доларів. І це при тому, що все ми робили своїми руками: сидіння, панель приладів, ходову, кузов. Чотири рази наносили білу фарбу, Десь 90 відсотків вже зроблено. Ще треба зробити накриття з дерматину. Тоді автівка виглядатиме ще краще".



Довжина кабріолета – приблизно п’ять метрів. Він справді дуже гарний. "Коли я їхав сюди, водії та перехожі оглядалися, показували, що машина класна. Далеких подорожей на ній поки що не планую. Їздитиму по місту, навідаюся до рідних в село, – каже колекціонер. – На 100 кілометрів кабріолет бере 15-16 літрів бензину. Розвиває швидкість до 140 кілометрів за годину. Отож може позмагатися із сучасними автівками. Мені пропонували продати його за п’ять тисяч доларів. Але я стільки вклав у відновлення цієї машини. Зрештою я не збираюся її продавати. Навіть на роботі сказали: "Якщо ти продаси цей автомобіль, то ми перестанемо тебе поважати". Це машина для душі. Син ще хоче взяти "Победу" або інший старий автомобіль 1930-х років. Спробуємо відновити. Досвід у нас вже є".

Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook