Очевидці пригадали історію, як уфолог з Чернівців умовив президента СРСР Михайла Горбачова відправити експедицію в пустелю для зустрічі інопланетян.

Про це пише "Комсомольська правда".

У радянські часи при Генеральному штабі діяла надсекретна військова частина 10003, що займалася питаннями пси-воєн. Курував її прем'єр-міністр СРСР Валентин Павлов, а очолював генерал-лейтенант, доктор технічних і філософських наук Олексій Савін. Крім безпосередніх парапсихологічних завдань, підготовки бойових екстрасенсів, розвідки на відстані і т.д., спецчастині доводилося займатися і курйозними речами. Одну таку історію і розповів "Комсомолці" генерал Савін.

- Червень 1991 року. Від начальства приходить розпорядження летіти в Узбекистан приймати ... інопланетян. Відомий радянський уфолог, уродженець Чернівців Марк Мільхікер багато займався дослідженнями НЛО. Ентузіасти його самодіяльної групи "Контакт КЕЦ", які працювали в різних містах, одночасно прийшли до висновку, що в пустелі Кизилкум поблизу міста Зарафшан повинні приземлитися інопланетяни, які шукають контакту з земною цивілізацією. Мільхікер відправив докладну записку Горбачову.

- Невже Михайло Сергійович повірив?

- Можливо, йому лестило звернення прибульців, передане йому Мільхікером. "Триста істот, біологічно подібних на землян, терплять лихо через підвищену концентрацію озону і просять дозволу президента СРСР на приземлення. Екіпаж гарантує не залишати космічний апарат, а також виявляти дружелюбність".

Горбачов переслав листа міністру оборони Язову. Той спустив папір начальнику Генштабу Мойсею. Той розписав кремлівський документ Головнокомандувачу військами ППО (протиповітряної оборони) генералу армії Третьяку і начальнику секретного управління Генштабу (в/ч 10003) А. Савіну з резолюцією "Прийняти!". Жирно підкреслив слово, надаючи важливість цього питання.

Я звик відразу виконувати вказівки начальства. Хоча тема, зізнаюся, здивувався. До цього не стикався з НЛО.

Дзвонять з ППО. "Сходи до Мойсея, відговори. Весь світ буде сміятися, якщо полетимо в пустелю зустрічати "зелених чоловічків"! Але я розумів, що з керівництвом рівня Мойсеєва сперечатися не можна. Наказано - і крапка! Виконуй!

Замовив літак, склав список команди. Іду на доповідь до начальника Генштабу. Він все затвердив, підписав. Бачачи моє здивування, сказав: "Коли я був командуючим військами на Далекому Сході, на власні очі бачив кораблі прибульців. Навіть структуру деяких "тарілок" міг уявити. Мене не обдуриш".



- Експедиція була секретною. Був один важливий нюанс. Інопланетяни, за словами Мільхікера, вимагали відключити системи ППО на ділянці їх посадки. Щоб ми, бува, не шандарахнули по кораблю ракетою. Фактично - залишити "гарячий" південь країни без повітряної охорони. "Це не твої проблеми, - сказав Мойсеєв. - Твоє завдання - правильно підготувати прийом інопланетян". Незабаром він подзвонив: "Питання з Горбачовим опрацьовано - комплекси будуть відключені".

- І кого ви взяли на зустріч?

- 5 співробітників мого керування, 5 - з військ ППО на чолі з полковником Іваном Павловичем Назаренком, головою Науково-Технічного комітету Військ Протиповітряної оборони СРСР. І Марк Абрамович Мільхікер з дружиною, вірною його помічницею. Він на мене справив дуже хороше враження. Не навіжений фанатик-уфолог. Людина розумна, продумана мова, аргументація, дар переконання.

Напередодні призначеної посадки НЛО в Кизилкумі прилітаємо в Ташкент. Я представився командувачу військами Туркестанського військового округу, коротко поставив завдання. Він виділив бойовий вертоліт. Долетіли до Зарафшан, зробили невелику зупинку. Глава міста, з російських німців, дізнавшись про мету прильоту москвичів, повідомив, що багато жителів бачили літаючі тарілки, самих інопланетян. Показав папки в шафі зі свідченнями очевидців, опитування городян, фотографії якісь, правда, не чіткі. З німецькою педантичністю партійний керівник все збирав. Що ще більше надихнуло Мільхікера. Місце вірне! Інопланетяни його давно облюбували.

- Знову вертоліт, - продовжує розповідь генерал Савін. - Хвилин двадцять літа над величезними кар'єрами золотодобування. Сіли в заданій точці пустелі. Нікого немає. За словами Мільхікера, інопланетяни приземляться о другій годині ночі. Плюс-мінус година.

Розвели багаття, чекаємо. Всі терміни пройшли, небесних гостей все немає і немає. Народ став кепкувати над Мільхікером. Особливо зубоскалив командир вертольота, мені навіть довелося приструнити його.

Мільхікер не витримав глузувань і раптом каже льотчику: "Раз такий сміливий, давай, я тебе введу в гіпноз і ти сам з ними поспілкуєшся". Той забарився. Але діватися нікуди. Довелося погодитися. Всім стало цікаво, жарти стихли. Марк Абрамович ввів хлопця в гіпнотичний стан. Вважаю, застосував ще й прийом НЛП (нейролінгвістичне програмування). Щось нашіптував йому. Видно, налаштував мозок "контактера" на задану частоту. Сам же включив диктофон. І хвилин сорок вів "допит".

- Поясніть методику.

- Льотчик в стані гіпнозу повинен був ретранслювати питання Мільхікера і озвучувати вголос відповіді інопланетян.

Він дійсно став з кимось розмовляти. Раптом на наших очах людина з середньою освітою змінилася на краще, почав видавати такі глибокі наукові думки, такою складною науковою мовою, що ми змушені були визнати: він дійсно розмовляє з представником іншої цивілізації. З кимось, що володіє величезними науковими знаннями неземного характеру. Ну не міг сам хлопець знати найскладніші питання фізики, астрономії, Космосу ...

- А чому "гості" не приземлилися?

- Під гіпнозом льотчику було сказано, що інопланетяни не сіли в зазначеному місці, оскільки не були виконані всі умови, про які вони намагалися домовитися про те, вступаючи в уявний контакт з уфологами Мільхікера. Щось уфологи, видно, не до кінця зрозуміли, "спілкуючись" з небесами.

Сам Марк Абрамович вважав, що інопланетяни просто образилися на нашу команду за недостойний прийом. Ми прибули в пустелю в повсякденній військовій формі. Хто ж думав, що треба зустрічати небесних гостей в парадній формі? Мільхікер ж не попередив. Хоча сам одягнув новенький костюм з голочки, краватку, черевички начищені!

Повернулися до Москви. Я написав доповідну записку начальнику Генштабу за підсумками експедиції. Мовляв, зустріти інопланетян не вдалося, але був телепатичний контакт. Мільхікер теж підписав її. Мойсеєв підкоригував, віддав міністру оборони. І вже від Язова звіт пішов Горбачову.

- Якою була його реакція?

- Невідомо. Та й не до того вже було Михайлу Сергійовичу. Незабаром пролунав ГКЧП.

Сам же Мільхікер пізніше пояснював невдачі експедиції тим, що, нібито, за секретним наказом Генштабу цілих три дивізії терміново розгорнули в повній бойовій готовності в пустелі в день посадки. Їм був відданий наказ за всяку ціну захопити корабель і самих інопланетян, які прибули з мирним візитом. Тому прибульці, мовляв, не приземлилися. Які дивізії проти "зелених чоловічків", коли СРСР йшов до кінця, в країні було багато "гарячих точок"? Марка Абрамовича іноді заносило. Але я не в образі за ці фантазії. Кілька разів після невдалої експедиції запрошував його в Генштаб. Він допомагав нам у практичній роботі. Завдяки йому військові отримали методику виведення операторів на контакт з представниками позаземних цивілізацій, яка використовується і в наш час, але вже поза рамками Міноборони.

Довідка



Марк Абрамович МІЛЬХІКЕР - вчений-біофізик. Родом з Чернівців. Називав себе родичем Троцького і Фрейда. Представлявся Академіком, оскільки створив і очолив Міжнародну академію космічної езотерики (прихованих космічних знань). Понад двадцять років займався дослідженням контактів з інопланетними цивілізаціями, використовуючи методику гіпносуггестії - занурення людини в певний стан, в якому той через підсвідомість отримує можливість встановити зв'язок з "загальним інформаційним полем" Землі.

Пристрасний ентузіаст уфології. У 80-90-і рр. захопив темою НЛО редакції багатьох газет.

Помер Мільхікер У травні 2004 року.

Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook