Валентина та Василь Кушнірі з Чернівців – батьки 17 дітей. Дев’ятьох вони народили, а вісьмох взяли під опіку. На Великдень батьки й діти зберуться під одним дахом та йтимуть до церкви.

Найстаршій донечці родини Кушнірів 29 років, а наймолодшому синочкові – п’ять. Нещодавно батьки збудували двоповерховий просторий будинок для своїх діток. Один у родини вже є. Там живуть старші діти. Батьки з меншенькими – в новому. На Великдень усі зберуться під одним дахом.

"На Великдень – по 20 бабок та писанок"

Валентина та Василь Кушнірі взяли під опіку чотирьох рідних братів та сестричку – Ігоря, Миколку, Богданчика й Настю, про яких писав "МБ". Протягом року, відколи ми бачилися востаннє, діти дуже підросли. Проте звички не змінилися – наймолодші Миколка та Богданчик повсякчас туляться до мами Валентини, а старші Ігор та Настя допомагають по господарству.

До Великодня батьки придбали дітям сорочечки, кофтинки, туфельки, балетки...

– У кожного своя потреба. Купуємо те, що необхідно, – каже мати великої родини Валентина КУШНІР. – А до свята потрібно купити щось нове. Так колись і моя мама робила, і ми так робимо.

Вся велика родина Кушнірів на Великдень йтиме до церкви. Спіднички для дівчаток мама замовила на пошиття. Їх зможуть забрати у Страсну п’ятницю.

– Ось подивіться – фіолетова з фатину, – каже 11-тирічна Настя, показуючи зразок тканини, з якої пошиють спідничку. – Вже не можу дочекатися, коли її приміряю.

Миколка та Богданчик вивчили до свята віршики про Великдень. Хлопчики навперебій намагаються розповісти. Першим починає молодший на два роки, п’ятирічний Миколка: "Це не пташки у полі, в лісі, і дзвін співає до небес. Це білі хмарки розплелися, "Христос Воскрес", Христос Воскрес!"

"Тепло війнуло з голубих небес, могутні скелі, казкові Карпати! Хочеться всіх вас привітати: "Христос Воскрес, Христос Воскрес!", – виразно продовжує Богданчик, мило посміхаючись.

– Віршики діти вивчили разом зі старшими сестрами, – каже Валентина Кушнір. – Я також з ними займаюся. А вони дуже хочуть щось читати, вчитися. Великодня чекають з особливим трепетом, бо знають, що отримають подарунки.
У багатодітній родині до Великодня мати пектиме бабки.

– Наші діти страшенно їх люблять, – каже пані Валентина, тримаючи на колінах Богданчика, що тулиться до мами. – Маю спеціальні формочки. Потрібно, щоб у кожного була бабка, а ще гостей пригостити. Тому випікатиму у кілька заходів. Стільки ж буде й писанок. Ми їх ще не малювали. Бо все не вистачає часу. Можливо, доведеться й купити.

Меню до столу батьки розробляють разом.

– Орієнтуємось на побажання дітей. Вони одноголосно чекають на сирний торт у формі будиночка. Цей торт люблять і старші діти, і маленькі, – додає пані Валентина. – Натомість чоловік замовив курячий холодець, який, напевно, і з’їмо вдвох. Бо діти чомусь не хочуть.

Найкращий подарунок – коли вся родина разом

Двоє дітей Кушнірів уже одружені. Валентина та Василь виховують трьох внуків.
– Звісно, у дітей свої сім’ї і бачимося ми вже не так часто, як хотілося би. Але намагаємося по можливості збиратися всі разом у нашому будинку, – каже В. Кушнір. – Бо наша родина – дуже велика. Не хочеться, щоб діти з часом втратили стосунки між собою. На Великдень приїдуть усі. Востаннє так було на Новий рік. Не можемо вже дочекатися.
На столі у великій вітальні стоїть Біблія.

– Ми розповідаємо дітям біблійні історії, читаємо з ними Біблію, – каже Валентина Кушнір. – Про свято Великодня, його значення розповідали дітям якраз нещодавно. Вони знають, що потрібно любити, щоб і тебе любили, та бути добрими. Це головне у житті.
Цікавлюся у дітей, чого ж вони чекають від Великодня.

"Найкращий Великдень – з мамою, – каже 11-річна Настя. – Більше нам нічого і не треба".



Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook