На пероні залізничного вокзалу у Чернівцях кореспондент molbuk.ua побачила зворушливу картину. Перед залізними сходинками, якими підніматися до вагону, сидів великий чорний собака. З биркою на вусі. Стерилізований, значить. Тварина віддано дивилася на вхід до вагону. Чекала на когось. І справді, через мить звідти виглянула симпатична білява провідниця. Вона простягнула собаці якісь ласощі. Тварина відразу захрумтіла ними, вдячно помахуючи хвостиком.

"Що, сумував за нами, мій хороший, нас же цілих 16 днів не було?", - лагідно розмовляла з собакою провідниця і гладила його по голові. Я глянула – це одеський потяг.

-Це ваш собака? – запитую. – Ага, наш, можна й так сказати, - усміхнулася провідниця. – Завжди, коли ми приїжджаємо, він нас зустрічає. Кожен із працівників потяга вже має для нього якусь кісточку. І кожен називає його по-своєму. Для мене він Черниш…

Провідниця на прощання погладила собаку і зайшла до вагону. А тварина ще довго сиділа і з надією дивилася на двері, що зачинилися за тією хорошою білявкою. Потім пішла далі вздовж потяга – мабуть, шукати інших друзів-провідників із Одеси, щоб і з ними привітатися…






Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook