На Центральній площі Чернівців буковинці відзначили річницю Дебальцівської трагедії. Організаторами заходу стали ГО "Українська спілка активістів "Твоє життя" та волонтерське об’єднання "Буковина – українському війську".

На площі зібралися бійці, які вибралися з Дебальцівського пекла. Деякі прийшли у військовій формі, деякі – у цивільній. "Тут зібралися всі наші хлопці, які були під Дебальцевим. Я теж там був, – розповів боєць механізованого батальйону 128-ої бригади Олександр Тюрін. – Наш батальйон стояв на передній лінії десь за 20 кілометрів від Дебальцевого. Ми були під постійним обстрілом артилерії та "градів". 17 лютого нам наказали знятися з блокпоста і рухатися в напрямку Дебальцевого. Там отримали ще один наказ: прикривати відхід колон наших військ.

З нашої бригади загинуло двоє бійців. Основні втрати були вранці 18 лютого, коли наших бійців розстрілювати впритул. У нас було дві машини. Але по дорозі одна зламалася, всі пересіли в другу. Але її також підбили на трасі. Ми йшли пішки, декого підбирали по дорозі. Я радий, що наші вийшли всі. А тим, хто загинув, – вічна пам’ять".







































Під Дебальцевим 12 лютого загинув 28-річний чернівецький лікар-хірург Владислав Трепко, який рятував поранених бійців.

"Дебальцево для нашої родини – це велика особиста трагедія. Це смерть нашого сина, – сказала, витираючи сльози, мама героя Ніна Трепко. – Але так сталося, що коли зупинилося його серце, забилося серце його донечки Вікторії, яку він ніколи вже не побачить. Ні річницю смерті Влада 12 лютого прийшли хлопці з 30-ої бригади та медичної роти, в якій він служив. Я дивилася на них – таких гарних, сміливих. Мені хотілося вклонитися цим хлопцям, тому що вони справді герої.

- Наша держава повинна бути щаслива, що в неї є такі хлопці, які захистили країну, – вважає батько Влада Віталій Трепко. – Наш син був за покликанням лікар. І він робив те, що повинен був робити: рятував бійців. Але не зміг врятувати себе. Мені дуже боляче, що мій син не повернувся. Але радію, що повернулися інші сини до своїх батьків.

Люди, які прийшли на акцію пам’яті, тримали в руках запалені свічки. Панахиду відслужив військовий капелан отець Іван, який неодноразово їздив узону АТО. Працювала волонтерська крамничка, де можна було придбати різні сувеніри. За виручені гроші придбають усе необхідне для бійців.

Буковинські рятувальники привезли польову кухню. Волонтери пригощали усіх охочих солдатською кашею та гарячим чаєм.

Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook