Той, хто хоча би раз викликав пожежників, міліцію чи швидку допомогу знає, що оператор обов’язково запитує дані людини, яка до них телефонує. Вони пояснюють, що така процедура і ці дані їм потрібні для звітності.

"Що у вас сталося? Де це сталося? (точну адресу і якийсь орієнтир – вокзал, площа, відомий магазин тощо)". Далі вас запитають номер вашого телефону, ваше прізвище, ім’я, звідки ви телефонуєте. Можливо, ще якісь уточнюючі деталі про ваш випадок. Якщо усе це називаєте, вони викликають машину.

Кілька тижнів тому я вперше викликав міліцію і швидку допомогу. Повертався ввечері з роботи і побачив на вулиці Головній біля парку чоловіка в інвалідному візку, який був без свідомості. Швидше за все він був п’яний. Не знаю чому, але я викликав спочатку міліцію. Після відповіді на усі питання оператора мені повідомили, що висилають патрульну машину. Почав їх чекати. Через 15-16 хвилин (я засікав) мимо мене промчалась міліцейська машина з мигалками. Вгору до автовокзалу.

Після того, як звук міліцейської машини затих, я зрозумів, що сюди вони вже не повернуться. Почав дзвонити до швидкої допомоги. Так і так, кажу, людина без свідомості, може йому погано, пришліть машину. Ті ж самі питання від оператора. Ті ж відповіді від мене. "Присилаємо машину". Знову чекаю. Цих довелось чекати менше. Хвилин через сім машина швидкої уже була на місці. Почали надавати допомогу. Бачу, та ж машина міліції під’їхала згори. Зупинились біля швидкої. Вийшли міліціонери, разом з лікарями почали допомагати інваліду.

Я пішов. А cам думав: якби я з якоїсь причини не захотів чи не зміг повідомити своє ім’я і телефон, вони б не викликали машину? Наприклад, якби на мене нападали і я не мав стільки часу, лиш адресу міг би повідомити, вони би теж не викликали машину?
Днями мені довелось чути розмову оператора пожежної служби із людиною, яка намагалась викликати пожежників. Мені дозволили її прослухати, щоб переконатися, що людина, яка викликала екстрену службу, поводилася неадекватно. Він кричав на оператора і навіть нецензурно лаявся. Я думаю, що я би поводився так само, якби чув крик сусіда, який не може вибратись із палаючого будинку, а оператор мене запитує мій номер телефону, моє прізвище й ім’я та як проїхати на місце події. Коли, без перебільшення, кожна секунда може стати останньою в житті знайомої людини.