Традиційний ярмарок майстрів до Дня міста цього року потішив. Передусім тим, що значно менше продавали дешевого неякісного ширвитку. Натомість багато було цікавих товарів, а головне, власного виробництва – теплих вовняних та фетрових виробів, прикрас із натурального каміння, чимало виробів з глини, ручної роботи вишиванок, ексклюзивного одягу та взуття, закарпатський мед, овеча бринза та домашній прикопчений сир, ягідне вино, буковинська медовуха – очі розбігалися. Хотілося придбати все. Ціни також були різними: можна було придбати і стильний плетений поясок до вишиванки за 20 гривень і комплект національної вишивки – сорочку з камізелькою за вісім тисяч.

Гості міста – з районів та інших областей продавали власний товар за поміркованими цінами. Як може бути інакше, – ярмарок ж бо. Невже ми бодай у цьому наближаємося до цивілізованого європейського? Самій, на жаль, не доводилося бувати за кордоном на ярмарках. Але очевидці розповідають, що там ярмарок-розпродаж – справді свято. Бо для покупця тут можна придбати бажаний товар дешевше, а для продавця – показати себе і продати більше, тому суттєво знижують ціни.

Водночас щойно я наближалася до наметів чернівецьких виробників хлібо-булочних виробів, "європейське" відчуття зникало. Таке враження, що торговці-земляки раніше ніколи не брали участь у ярмарках, а цей у них – останній. Виставили захмарні ціни. Маленьке тістечко завдовжки сім-вісім сантиметрів коштувало 15 гривень. А 400-грамовий буханець, який ще вчора у магазині продавали за п’ять гривень, на розпродажі коштував вдвічі дорожче. Цікава арифметика у торговців. Через кризу, напевне.
А ось до косівської випічки постійно стояла шеренга покупців. І не лише тому, що тут був багатий різноманітний вибір, але й ціни нижчі, ніж у чернівецьких виробників. Дивно, правда ж? Бо підприємцям з Косова треба їхати 80 кілометрів до чернівецького ярмарку, а землякам – лише кілька вулиць минути.

Втім, дивна арифметика таки дозволяє хапнути. Бо важко відмовити у маленькій солодкій дрібниці, на яке твоє дитя показує пальчиком. Маляті ж зовсім не цікаво, що тебе земляки обдирають. Можливо, дехто вирішив, що таке нахабство мине безслідно. А дарма. Ярмарок показав хто є хто і чого вартує. А ми, покупці, робимо висновки.

Сподіваюся, що криза мине з найменшими втратами не лише в країні, але у головах також.