Чернівчани володіють неймовірним почуттям гумору, навколо чимало приводів покепкувати. Візьмімо хоча б чернівецькі перевезення. Ця тема регулярно випробовує на міцність нашу спроможність посміятися над якістю, вартістю послуг, салонною ввічливістю та взаємоповагою.

Наприклад, день у Чернівцях можна вважати марним, якщо не постояти з півгодини на зупинці громадського транспорту. А коли маршрутки приїжджають, чернівчани беруть їх штурмом, бо разом веселіше. Виходиш із маршрутки зім’ятим і майже затоптаним, але задоволеним, бо сусіда пом’яли більше. І не важливо, що пасажири сперечаються, пільговики скаржаться, а водії нервують. Все це через загострену чернівецьку дотепність. Влучно у питання перевезень по-чернівецьки вписуються й цигарки за кермом, набридливі мобілки під час руху, вічно надокучливі пільговики. Словом, веселощів повні салони.

Не те що у сусідньому Тернополі, де регулярно буваю. Там у плані перевезень – суцільна нудьга. Маршрутки їздять так часто, що аж нецікаво. Не встигнеш придумати, у яку маршрутку сісти, як приїжджає наступна партія бусів. Саме так – у Тернополі приїжджають по дві-три маршрутки одночасно – тож пасажири миттєво розсортовуються, на зупинках людей майже не залишається. Більше того, щойно двері відчинилися, потрібно швидко зайти, бо маршрутка вже рушає. За кілька хвилин маршрутне таксі у Тернополі долає значну відстань.

У Чернівцях же пасажири мають змогу подовгу сидіти-стояти у маршрутці на зупинках, вивчати краєвиди, які не помітили раніше, допоки весь салон не наповниться людьми.

А тернопільські пільговики ну геть "знахабніли" – вони зовсім не сперечаються з водіями. Пенсіонери заходять у маршрутку і запитують: "Чи можна їхати за посвідченням?" Якщо водій відповідає "ні", чемно і, мовчки(!) виходять з авто і навіть нікого не проклинають. Там у кожному автобусі є оголошення, де сказано, що мають право їхати одночасно три пільговики за рахунок особистих коштів перевізника. І усім чомусь все зрозуміло.

Ціна за проїзд – це окремий жарт від наших перевізників. До сліз насмішили, коли прирівняли проїзд у Києві та у Чернівцях. А список пільговиків, наприклад, в Івано-Франківську, порівняно з нашим, геть "неправильний". Там школярі не платять за проїзд, а у нас можуть висадити дитину на півдорозі, бо не мала копійки.

Очевидно, наші перевізники на ходу вигадували байки для чернівчан та "аргументи" для влади. Бо навіть не поцікавилися, що насправді у Тернополі зараз проїзд у маршрутці коштує три гривні, а не чотири, як вони зпевняють. Більше того, ще торік я у Тернополі платила 2,5 гривні за проїзд маршруткою. А нещодавно там підвищили ціну проїзду лише до трьох гривень.

Зауважу, це при небаченому для нас сервісі й "скаженому", як для Чернівців, графіку руху!