Фестиваль “Карпатське коло” у Шешорах чомусь хочеться назвати “з’їздом аватарів”. Адже поряд з концертами-танцями-ярмарками унікальні люди тут ділилися унікальними знаннями і досвідом. Відбувався фестиваль минулого тижня на Івано-Франківщині.

Організатори під гаслом порятунку карпатських лісів зібрали звідусіль людей, готових рятувати від найбільших загроз сьогодення. Таня Чучко і В.Розум рятують землю - вони вчили, як вирощувати продукти, докладаючи мінімум зусиль і коштів. Василь Бойко з Тернопільщини розповідав, як у своєму біодинамічному агрогосподарстві не те що хімії не використовує - там рекордні врожаї збирають завдяки узгодженню робіт з ритмами Сонця й Місяця, а корів у стійлах принципово не прив’язують.
Максим Бабаєв рятує природні ресурси: вчить, як за допомогою сонця гріти воду чи сушити плоди.

Марія Пахолок, яка, до речі, організувала все це дійство, рятує від хвороб травами й іншими природними засобами.
Марія Чумарна рятує наші традиції: радить вишивати семибарвні предківські сорочки, а не чорно-червоні “кольорів пекла” чи всіяні квітами забуття та скорботи - маками.

Василь Козак, розробник вправ української йоги, рятує здоров’я, насамперед згорблених за партами школярів.
Олексій Урсуленко з Херсонщини піщов ще далі: заснував ціле екопоселення “Радуга” та відкрив виробництво екопродуктів - й ідеальне місце для життя має, і людям роботу дає.

Послухати усіх цих “гуру” приїхали теж унікальні люди. Познайомилася з активістом із села Прутівка, який рятує рідне село від сміття, алкоголю тощо - навіть “похорони горілки” влаштував (помогло краще за будь-яку антиалкогольну кампанію). А директор школи в Шепарівцях повноцінне харчуваннята та оздоровчі вправи запровадив для усіх школярів...

Словом, люди не просто задумуються, як жити в гармонії зі світом і подбати про прийдешні покоління, а й справді щось для цього роблять.

Дещо з їхнього досвіду, від останніх ноу-хау в городництві до кращого рецепту закваски для хліба, зможете прочитати в газеті “Добрий порадник” (індекс у каталозі видань України 86472). А фестиваль у мальовничих Шешорах обіцяли зробити щорічним. Це якихось 90 км від Чернівців: водоспади, смереки до неба і аркан під зорями навколо величезного вогнища на закриття.