Щоб змусити міліцію працювати краще, варто лише поскаржитись на неї міністру Авакову. У цьому переконався кореспондент "МБ", який, потрапивши в неприємну ситуацію, зіткнувся з бездіяльністю правоохоронних органів.

У середу вранці на мобільний телефон матері кореспондента "МБ", яка проживає на Івано-Франківщині, зателефонували з невідомого номера. Чоловічий голос сказав, що її побитого сина затримали. Пізніше знову передзвонив той номер і російською мовою вже сказали, мовляв, готуйте 20 тисяч, щоб із вашим сином усе було гаразд.

"Ви передивилися кінофільмів"

Мої батьки на цей "розводняк" не "клюнули". Я ж, довго не думаючи, вирішив подати заяву в міліцію.

Жіночка, яка приймає заяви в УМВС у Чернівецькій області, через три хвилини моєї розповіді сказала, що дзвонили моїй мамі "зеки". Мовляв, розвага в них така. А ось на мої прохання: "А давайте я якусь заяву напишу?" працівниця махнула рукою, почавши переконувати мене, що немає змісту її писати. Мовляв, того номера телефону вже давно немає.

Ну, звісно. Хто б сумнівався, що телефонних "жартівників" наші доблесні правоохоронці вже й так затримали й без моєї заяви?

"Окей", – кажу. А звідки у вас така впевненість, що то саме зеки дзвонили? Ніхто ж не заважає будь-якій адекватній людині, яка перебуває на волі, придбати стартовий пакет і з "лівого" телефону подзвонити до чиєїсь мами і її залякати нісенітницями?

"Ви передивилися, мабуть, кінофільмів", – ця фраза жіночки мене найбільше вразила.

Я знову почав наполягати на тому, щоб у мене прийняли заяву. На це пані сказала: "Їдьте в івано-франківську міліцію". Після тривалої дискусії пані довгими коридорами управління провела мене до співробітників карного розшуку.

У невеличкому кабінеті сиділи двоє молодиків у спортивних штанях. Історія, у якій мої родичі ледь не стали жертвою афери, очевидно, їм теж здалась нецікавою – міліціянти почали переконувати мене, що писати заяву немає змісту. Мовляв, злочинців ніхто не знайде, бо це утопія.

Отже, перша спроба подати заяву в міліцію для мене закінчилась невдало.

Просили сісти в "зручніше крісло"

Після цього я написав обурливий пост на своїй сторінці в Facebook. Звернувся до міністра МВС Арсена Авакова з емоційним запитанням: коли цю систему нарешті переламають і доки в органах буде таке "бидляцтво"?

Не минуло і двох годин, як правоохоронці "прокинулись" і ласкаво запросили мене ще раз до їхнього управління. Мене оточили близько десяти начальників різних відділів і департаментів обласної міліції. Переконували мене, що для них є важливим зберегти авторитет служби, а називати їхню систему "бидляцтвом" – то велике перебільшення…

Виявляється, в чернівецьке управління вже передзвонили з міністерства, а про інцидент повідомили ледь не самого Авакова. На вечір очікувалося повернення в. о. керівника міліції Сергія Пілігріма з візиту районами: той вже запросив на "коврик" всіх, які "проштрафились" своїми діями.

Спочатку дали мені ручку й папір – щоб я зміг написати заяву. Пізніше попросили сісти у "зручніше крісло". А вже згодом співробітники міліції взагалі вирішили самотужки писати заяву з моїх слів.

З’ясувалося, що проти двох працівників карного розшуку, які відмовились прийняти в мене заяву, розпочали службове розслідування.

А можна ж було уникнути цієї історії, просто прийнявши заяву?!

Як не стати жертвою телефонних афер?

- Не впадайте у паніку та не поспішайте виконувати умови зловмисників.

- Ніколи не називайте своїх близьких на ім’я. Попросіть людину, яка представилася працівником міліції, назвати прізвище, ім’я, по батькові і дату народження затриманого "родича". Майже у 100% такої інформації злочинці не мають і ваш номер набрали шляхом випадкового набору.

- Уточніть, у якому саме відділі міліції перебуває ваш син або родич, після чого передзвоніть в міліцію (телефон чергової частини "102") і перевірте інформацію, що є у вас.

- Спробуйте якнайшвидше передзвонити тому, хто "потребує негайної допомоги", або людям, які можуть бути поруч і підтвердити або спростувати те, що трапилося.