Моя родина за доходами давно має право на субсидії на комунальні та інші послуги, але досі я паперів не оформляв – намагався таки впоратися з розрахунками і не надто вірив у дієвість державної допомоги. Думав, що субсидії насправді є мізерними і не вартують витраченого на них часу.

Тепер довелося звертатися в управління соцзахисту – зниження доходів і різке зростання тарифів іншого вибору не залишило. Я вже підрахував приблизно, що влітку без опалення доведеться платити чи не більше, ніж минулої зими з опаленням.

Раніше кілька разів мав справи з соціальними допомогами і враження залишилися не найкращі. Тепер з огляду на масове зубожіння людей очікував на довжелезні черги та багатогодинне чекання під дверима. Тим більше, що ходити треба у робочий час, постійно відпрошуючись з роботи та накопичуючи незроблене на потім.

Та з’ясувалося, що розповідати про сам процес оформлення субсидії практично нічого. Так, черги були постійно, але в межах розумного і швидко просувалися. Працівникам управління слід віддати належне – помітно втомлені безкінечним конвейєром відвідувачів, вони терпляче і досить ввічливо пояснювали кожному усі тонкощі заповнення паперів. Давали нові бланки замість зіпсованих, підказували і радили, як і що краще зробити.

Комп’ютерні бази даних таки запрацювали, що дозволило спростити роботу працівникам і зменшило кількість необхідних паперів і час на ходіння інстанціями.

Хоча повністю уникнути додаткових походів у водоканал чи газове господарство не вдалося, часу довелося витратити значно менше, ніж кілька років тому.

Ну, і нарешті, наш соцзахист остаточно освоїв роботу з телефонами і про призначення субсидії працівники повідомляють ними людей. Мені дзвінка з управління довелося чекати приблизно два тижні.

Найголовнішим результатом мого звертання про допомогу до держави у вигляді субсидії стало її призначення. Сума склала близько 500 гривень за квітень. Для родинного бюджету така знижка на комунальні платежі є дуже відчутною.