RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

В дитячій лікарні на Дубинській діти сперечаються, у кого в палаті більше тарганів.

- У мене вони даже дньом по тумбочці бігають! - округлює блакитні очі восьмирічний Володя.

- А у нас їх вобщє міліон! - дуетом кричать білявки із сусідньої палати.

Жваву цікавість до тарганів виявляють не всі пацієнти - лише ті, кому десь від восьми до дванадцяти. Старші по-діловому пришльопують вусатих "квартирантів" підручними засобами, молодші зачудовано спостерігають. Надто сільські діти, котрі цього чуда раніше не бачили. Мами пояснюють їм, що то "такі жуки".

Першого жука я виявила в шафі, коли вирішила покласти туди рюкзак із синовими речами. Великий і нахабний вусань навіть не думав лякатися. Всім своїм впевненим виглядом він ніби казав: "Ану зачинила двері! Я тут живу!"

Вдруге я зазирнула до шафи вже озброєна ганчіркою. Вся палата потребувала термінового генерального прибирання, а в тарганячій шафі пилюка лежала півсантиметровим шаром. Тож я побігла до магазину і накупила мийних та дезінфікуючих засобів. Придбала також гель проти "повзаючих комах". Чи то нахабний тарган щось передчував і привів підмогу, чи такий у них був розпорядок, та цього разу в шафі їх гуляло вже зо п’ять. Я ледь не заверещала по-дівчачому, але стрималася, щоб дітей не налякати. Зате коли у приліжкових тумбочках виявляла їх десятками (разом із крихітним виводком) була вже загартована, спокійно реагувала.

Тиждень наполегливої боротьби, три різних гелі - і перемога! Щовечора, навідуючи сина, я опитувала мешканців палати на предмет вусатих "квартирантів". Ніхто їх більше не бачив. Проте у мене виробилася вкрай нервова реакція на відкриту їжу в палаті. Цим особливо грішив 12-річний Марко. Періодично він викладав на тумбочку великий білий калач і, меланхолійно відламуючи шматки, жував його просто в ліжку. Не наважуючись зробити зауваження такій уже дорослій чужій дитині, я терпляче прибирала за ним крихти. А ще методично протирала від пилу тумбочки, підвіконня, шафу (тепер уже не тарганячу). Вочевидь, така робота в обов’язки санітарок не входить. Їхнє "вологе прибирання" бачила неодноразово - воно триває приблизно десять секунд: мокра швабра швидко пробігає вузеньким міжліжковим простором. Що там під ліжками - цікавило тільки мене. Під час першого генерального прибирання я, наче Ольга Фреймут у старому готелі, повідсовувала від стін усі меблі. Під ліжками знайшла десяток цукеркових обгорток, п’ять пластикових пляшок, старі двері і нову (відносно) столярку - дошки, бруски... Нагадаю: діло було в дитячій лікарні.

Під впливом усіх тих пречудових знахідок мені навіть закортіло організувати у відділенні невеличкий батьківський бунт. Але флегматичні обличчя матусь не надихали. До того ж вони були заклопотані більш важливим питанням, котре повсякчас обговорювали: чому дітям з такими різними неврологічними діагнозами призначають одні і ті ж ліки?..

За час нашого лікування у відділенні двічі зникала вода. Вперше через ремонт мереж у мікрорайоні, а от вдруге... Хтось із дітей зламав кран у душовій (так-так, тут є душова з гарячою водою, чим неймовірно пишається адміністрація), а сантехнік, вочевидь, на знак помсти, відімкнув воду і в туалеті та умивальнику. Натомість у господарському приміщенні, де харчується і відпочиває персонал, вода в крані була. Коли я наївно спробувала зайти туди помити чашку, шлях мені перегородила сувора санітарка зі словами з лексикону дресирувальників. "Нє можна!" - вигукнула вона.

Потім у палаті зникло світло. Це трапилося у четвер увечері, а у п’ятницю ми забрали сина додому на вихідні. Коли ж у понеділок я привезла дитині вечерю, виявилося, що лампочку досі ніхто не замінив. Після короткого, але напруженого діалогу з молодою черговою лікаркою ("Що ви від мене хочете? Я за це не відповідаю!") я пішла до ще відчиненого "Сільпо", купила там лампочку і вкрутила на місце перегорілої. Однак світло, на жаль, не з’явилося. Тут прибігла чорнява агресивна санітарка і сказала, щоб я "не лізла", бо "то треба, щоб прийшов електрик".

Я якось одразу збагнула, що електрика доведеться чекати ще зо п’ять діб. Ми зібрали речі і поїхали додому. Речей було багато: постіль, посуд, рушники, фіранка для захисту від сонця... Бо ж тут, як казала роздратована моєю активністю медсестра "не євролікарня", все з собою треба мати. Стратегічний запас води у п’ятилітрових пляшках, справну лампочку і пачку нових ганчірок ми залишили в якості спонсорської допомоги. Тепер думаю, що ганчірки треба було забрати - ними тут все одно не користуються.
Редактор: Igor
7-08-2013, 10:43
Коментарів 0 Переглядів 3 987

Теги -

Художник Іван Салевич задонатив Віолетті суму на цілий дрон-камікадзе

За вчинене фігуранту загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Блоги
блог Миколи Кобилюка
У світі поки що не придумали іншого способу подолати хворобу Covid-19, як вакцинуватися

Блог Юлії Пацаранюк
Відсьогодні й надалі День української писемності та мови ми відзначаємо 27 жовтня

Блог Юлії Леськової
Не дарма наш народ придумав: "Гни дерево, поки молоде, вчи дітей, поки малі"

блог Марини Корпан
Просять допомоги, попри лютий мороз

блог Валерії Чорней
Колись люди навіть билися шляхетно

блог Ігоря Буркута / новини
Україна переможе, адже ми знаємо, що захищаємо, тоді як російські війська – ні.

блог Катерини Ганц
Про нові "модні" тенденції нічних клубів

блог Ліни Нагірняк / Фото
Те, на чому спекулюють у нас, у Тернополі - успішно працює

блог Лесі Токарюк
До мене звернувся знайомий військовий хірург із Чернівців, який перебуває у зоні АТО

блог Ярослава Волощука
Та чи такі вже вони "пекельні"?

блог Оксани Драчковської
Треба підтримувати одне одного, а не дерти сім шкур з ближнього

блог Юлії Боднарюк
Не заважайте тим, хто малює безкоштовні картини

блог Ігоря Довганя
Свято, але не для всіх

блог Михайла Салітри
Блог Михайла Салітри

блог Олександра Мостіпаки
Про головні події Чернівців та Буковини за останній тиждень

блог Галини Олійник
Хто цінує незалежність та свободу, підтримуйте ЗСУ!

блог Марини Карасьової
Таку систему боротьби з корупцією у медицині придумав… міністр

блог Людмили Осадчук
Щодня контролери викликають поліцейських до пасажирів
блог Ірини Григоращук
Жити "за блатом" звикли ще з радянських часів
блог Віталія Олійника
Рідні вперше побачили у військовій формі
блог Анни Мячиної
Погляд збоку на засідання Чернівецької міської ради
блог Христі Венгринюк
Отак воно і було: відбув пристрій нічного бачення рік в АТО, переходить далі...
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні



Чому про гуманітарні швидкі допомоги з Італії мовчать фігуранти справи?

Швидкі допомоги нібито направили на фронт, але доказів цьому ніхто не хоче надавати
ВІДЕО Переглянути все відео

Живуть весело, дружно й ніколи не сваряться

"Країна Мрій" – це справжня казкова територія з сучасними атракціонами на будь-який смак. Тут є багато цікавого: велика батутна арена, лазертаг, лабіринт, інтерактив, ніндзя-парк, тарзанка та багато іншого. Для наймолодших гостей є спеціальна дитяча зона з атракціонами, адаптованими до їхнього віку.

Alterra School – це територія іншого навчання. Тут поєднуються академічні студії з проєктною діяльністю. Цінностями школи є демократичний підхід, екологічність та практичність. Тьютори школи здійснюють індивідуальний супровід кожної дитини. Допомагають школярам ставити цілі та досягати їх. Сприяють розвитку емоційного інтелекту та формуванню так званих soft skills у дітей.

Втомлюєтеся від нудного перебування в чергах для проходження медичного огляду? Ми маємо для вас відмінну новину! Тепер у Чернівцях доступна нова послуга - медичний огляд, який займе менше 30 хвилин!