На думку американського психолога Мішель Вейнер-Девіс, організатора "Центру з питань боротьби із розлученнями", усі подружні пари, незалежно від віку вступу в шлюб, проходять п’ять етапів подружнього життя.
"Без тебе мені життя немає"
У початковій стадії стосунків чоловік із дружиною, як правило, закохані одне в одного по вуха. Невеличкі відмінності здаються несуттєвими і вписуються у формулу: "Ми чудово доповнюємо одне одного". Постійне й інтенсивне бажання фізичної близькості перекриває практично усі негативні емоції, що спонтанно виникають.
– Насолоджуйтеся ейфорією першого періоду, – радять психологи, – але пам’ятайте, що цей блаженний стан не буде тривати вічно. Коли захоплення одне одним почне спадати, не переживайте: закоханість – не "універсальний клей", що тримає шлюб.
"Де були мої очі?"
Рано чи пізно приходить протверезіння. Стають очевидними різниця у характерах, інтересах, звичках тощо. Ускладнює справу і те, що колишній взаємний фізичний потяг потихеньку зводиться нанівець. До того ж саме в цей період спільного життя подружжя, як правило, починає стикатися з фінансовими і побутовими проблемами, а також намагається перерозподілити між собою сімейні ролі й обов’язки.
Виявивши суттєві розбіжності між вами, не панікуйте і не зневіряйтеся. Головне, чого вам треба навчитися, – конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації. Якщо у вас є можливість, не соромтеся звернутися по допомогу до фахового сімейного консультанта.
"Стань таким, як я хочу"
Хоч як би застерігали людей від безглуздості намірів змінити інших загалом і свого чоловіка чи дружину зокрема, вони все одно намагаються це робити – доти, доки не переконуються на власному гіркому досвіді в безплідності подібних спроб. Як наслідок – одні заводять романи на стороні і (або) йдуть на розлучення. Інші змиряються з тим, що їм у шлюбі "не пощастило" і знаходять собі "безневинні віддушини" на зразок телевізора, пива чи доміно у дворі. Значно розумніше чинять ті, хто намагається знайти шляхи для організації прийнятного і такого, що задовільнює обидві сторони, спільного життя.
"Він просто так влаштований"
Відмінна риса цього періоду – прийняття подружжям того факту, що вони не можуть і не повинні в усьому погоджуватися одне з одним. Поступово вони знаходять шляхи для "мирного співіснування". А головне – кожен із них починає розуміти, що не тільки інший, а й він сам не подарунок. Неминучі сварки стають менш частими і менш інтенсивними.
– Не заспокоюйтеся на досягнутому, – нагадують фахівці. – Не забувайте про "трьох китів", на яких тримаються усі щасливі союзи: справи і відпочинок – разом, розмови "про усе", фізична близькість (не лише секс, а й обійми та інші вияви ніжності).
"Мій найближчий друг"
Цей період можна назвати заслуженою винагородою за минулі муки та працю. Озираючись назад, подружжя бачить свою спільну історію і відчуває почуття виконаного обов’язку. Зрештою, кожен із них навчився цінувати той факт, що вони – різні. Їхні діти підростають, стають самостійними. Головна турбота тепер – ваше власне здоров’я й активний спосіб життя. Якщо в цьому сенсі з вами усе буде гаразд, ви і самі будете щасливішими, і дітям зможете допомагати. ("Дзеркало тижня")